Голодомор: українців закликають запалити свічку пам’яті у вікні

15:11, 28.11.2020
Голодомор: українців закликають запалити свічку пам’яті у вікні

Кожен українець може долучитися до Загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00 та запалити символічну Свічку Пам’яті у вікні.

День пам'яті жертв голодоморів вшановують в Україні в четверту суботу місяця, 28 листопада.

 

Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті померлих з голоду.

 

Як інформує Україна молода, про це нагадує Український інститут національної пам'яті.

 

Зокрема, УІНП закликає усіх, у суботу, 28 листопада, долучитись у домашніх умовах до Загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00 та опісля запалити символічну Свічку Пам’яті у вікнах своїх осель. Запалена свічка у вікні домівки стане виявом нашої пам'яті та віри у майбутнє.

 

Кияни та гості столиці можуть у цей день з 12:00, дотримуючись протиепідеміологічних правил, приходити до Меморіалу жертв Голодомору на вулиці Лаврській, 3, щоб запалити лампадки у пам’ять про загиблих.

 

Раніше запалити свічку пам’яті українців закликав президент Володимир Зеленський, який вшанував пам’ять жертв голодоморів зранку.

 

Водночас, екскерівник УІНП, нардеп Володимир В'ятрович наголошує, що президент Зеленський, наслідуючи Януковича, відвідав Меморіал Голодомору вранці, в оточені кількох чиновників і тим самим порушив традицію, згідно з якою, вище керівництво держави за часів Ющенка і Порошенка брало участь в заходах о 16-й годині біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору.
 

До 87-х роковин Голодомору 1932-33 років Український інститут національної пам'яті розпочав інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду". Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам'яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-33 році.

 

"Важко знайти іншу таку тему, де питання пам’яті та прав людини так тісно переплітаються як у випадках із вчиненням тоталітарними режимами геноциду. Саме тому пам’ять про Голодомор для українського суспільства це не тільки питання співчуття, жалю і смутку за жертвами комунізму, але і справа принципу, мірило справедливості та критерій людяності. Ми розповідаємо сімейні історії про штучний голод, передаємо у музеї предмети тієї епохи, а також запалюємо свічку на вікні - у такий спосіб пригадування стає живим процесом, проявом небайдужості та належного вшанування борців та мучеників", – зазначив голова Українського Інституту національної пам'яті Антон Дробович.

 

Історики УІНП наголошують: «Збереження пам'яті - це не абстракція, а конкретні дії, наприклад запис спогадів родичів, які були очевидцями геноциду, передати до музею сімейні реліквії, які належали родичами під час Голодомору чи просто згадати про рідню, якій довелось пережити один з найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму».

 

Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково, українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього” та Закону України “Про Голодомор 1932–1933 років в Україні” від 2006 року.

 

Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані.

 

Як повідомляла «УМ», третій президент України Віктор Ющенко закликав «ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду».

 
Команда Міжнародного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору розробила на підтримку Музею краудфандингову платформу «Зерна правди».