Рада не змогла обрати суддів в Конституційний Суд

14:54, 06.11.2020
Рада не змогла обрати суддів в Конституційний Суд

Спікер ВР Разумков доручив профільному комітету підготувати проведення повторного конкурсу на посади суддів КСУ.

Народні депутати провалили голосування за суддів Конституційного Суду. Планувалося, що 6 листопада Рада з 5 кандидатів обере 2 на вакантні місця.

 

Як інформує УМ, жоден із претендентів не набрав необхідної кількості голосів,  пише 24 канал.

 

На суддю  КСУ претендували: Михайло Буроменський – кандидат від фракції "Слуга народу"(зняв свою кандидатуру), Юрій Павленко – кандидат від ОПЗЖ, Ольга Боднар-Петровська – кандидатка від "Батьківщини", Сірий Микола – кандидат від "Європейської Солідарності", Денисенко Наталія – кандидатка від "Голосу".

 

У Раді 4 претенденти виступили з короткими промовами.


Павленко зазначив, що для нього це відповідальний рубікон.

 

"Вся моя професійна діяльність була спрямована на формування української правової держави. Моя діяльність на посаді народного депутата упродовж 5 скликань, міністра молоді та спорту, уповноваженого з прав людини, глави ОДА дає мені право кандидувати на цю високу посаду", - сказав він.


Водночас, Боднар-Петровська заявила: "Сьогодні як ніколи Україна та весь світ потребує максимальної уваги до надбань людства, зокрема, – до багатовікових надбань демократії. Будь-який держорган України має діяти згідно з Конституцією та чинним законодавством. У разі обрання мене на посаду судді КСУ обіцяю чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки захищати конституційний лад держави, права та свободи людини і громадянина".
 

 

Сірий зазначив, що його шлях до цієї трибуни дорівнює 33 роки і з першого дня пов’язаний з проблематикою судової реформи, конституційно-правових основ організації судової системи, конституційних прав людини. На верху судової системи стоять 2 суди: Верховний та Конституційний. 

 

"Що відбувається зараз на верхівці? Верховний Суд недопрацьовує свою сферу відповідальності по законності, а КСУ – зайшов на сферу відповідальності ВСУ – і в цьому є конфлікт", - підсумував він.

 

Денисенко Наталія наголосила: "Я, можливо, є однією з небагатьох осіб в державі, щодо якої з 2017-го щороку здійснювалася спеціальна перевірка в тому числі і НАЗК, оскільки це вже моя 6 спроба стати суддею КСУ. Я 20 років працюю у КСУ у відділі, що займається порівняльними дослідженнями. З досвіду роботи вважаю, що суддею краще працювати практикам, ніж теоретикам".

 

Далі Разумков оголосив про рейтингове голосування.


Згідно з ним, найбільше голосів отримав Юрій Павленко (154), втім, при повторному голосуванні за нього віддали свій голос лише 100 парламентарів.

 

Відтак, спікер оголосив про повторний конкурс на посади суддів КСУ.

 

Як повідомляла УМ, п’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко закликав застосувати під час призначення нових суддів Конституційного Суду процедуру, яка була застосована під час конкурсу до Верховного Суду України

 

Скандал трапився 27 жовтня 2020 року. Тоді Конституційний Суд України скасував антикорупційну реформу – ліквідував положення про кримінальну відповідальність за неправдиве декларування та скасував саме електронне декларування.

 

Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення суду може значно погіршити співпрацю з міжнародними партнерами. Він назвав рішення суду "спрямованим проти України". Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про розпуск усіх суддів.
Камера-обманка! Захист від грабіжників!
 

Водночас голова парламенту Дмитро Разумков зареєстрував альтернативний законопроєкт. У ньому він пропонує відновити е-декларування, яке скасував Конституційний Суд.

 

Однак, нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубінський вніс на розгляд альтернативний документ

 

На ситуацію відреагували і в ЄС. Там заявили, що антикорупційна реформа є умовою надання фінансової допомоги та безвізу.