«Голос» пропонує альтернативний закон про зняття недоторканності

15:45, 21.10.2019
«Голос» пропонує альтернативний закон про зняття недоторканності

Олександра Устінова

Партія "Голос" подала у Верховну Раду і вимагатиме ухвалити альтернативний законопроєкт №2237-1 про зняття депутатської недоторканності.

 

Про це повідомляє прес-служба партії "Голос".

 

"Монобільшість від "Слуги народу" хоче запровадити "контрольовану" недоторканність народних депутатів. Саме це передбачає поданий народними депутатами від "Слуги народу" законопроєкт №2237. Цей законопроєкт дає право розпочати кримінальне провадження проти депутата лише одній посадовій особі – генеральному прокурору", - сказано в повідомленні.

 

 Інші правоохоронні органи втрачають можливість навіть розпочати кримінальні провадження щодо нардепів.

 

У зв’язку з цим партія "Голос" вимагатиме ухвалити альтернативний законопроєкт №2237-1, підготовлений та зареєстрований 18 жовтня народною депутаткою Олександрою Устіновою.

 

 "За законопроектом "слуг", якщо депутата зловлять на місці вбивства в крові та з ножем – його не зможуть затримати. Поліцейським доведеться провести огляд місця події, потім поїхати до генерального прокурора, щоб той вніс відомості про злочин в реєстр, потім провести слідчі дії, а вже потім генпрокурор вручить підозру народному обранцю, а потім потрібно з’їздити в суд і отримати дозвіл на затримання депутата", - сказала Устінова.

 

У партії також опублікували "ключові відмінност двох законопроєктів":

 

Законопроєкт "Слуги народу" : недоторканність для всіх крім, генпрокурора. Зокрема, зміни плануються до (ч.1 ст. 4822 КПКУ – відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до ЄРДР генпрокурором (в. о. генпрокурора) у порядку, встановленому цим кодексом).

 

Всі дозволи на будь-які слідчі дії щодо народного депутата (обшук, прослушка, тощо) можуть братися в суді виключно генеральним прокурором, а не слідчим прокурором, як це передбачено зараз.


Зміни плануються до (ч. 7 ст. 36 КПК – генпрокурор (в. о. генпрокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.


У випадках, передбачених цим кодексом, генпрокурор (в. о. генпрокурора) підтримує клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи нардепа.

 

А також ч. 2 ст. 4822 КПК - клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані генпрокурором (в. о. генпрокурора).

 

 

Законопроєкт "Голосу": під час вчинення народним депутатом насильницького злочину чи такого який призвів до смерті людини (наприклад п’яний ДТП летальний випадок) - народного обранця можна затримати відразу на місці. 

 


Злочини народних депутатів повинні розслідувати всі правоохоронні органи в залежності від підслідності. Якщо це корупційні злочини - це справа НАБУ, якщо інші - ДБР.

 

Отримувати дозволи на слідчі дії в суді має право той прокурор, який веде справу, а не лише генпрокурор.
Відзначимо, що тексту альтернативного законопроєкту від партії "Голос" на сайті Ради наразі немає.

 

Як повідомляла УМ,  Верховна Рада остаточно позбавила народних депутатів недоторканності

 

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про обмеження депутатської недоторканності.