Директор Національного Музею Історії України поїхав у закордонне відрядження і не повернувся
Поїхав у закордонне відрядження і не повернувся директор Національного музею історії України у Києві Федір Андрощук. >>
Українці не вперше протестують через вшанування пам'яті Булгакова у Києві. (Фото з відкритих джерел)
Експерти Українського інституту національної пам’яті (УІНП) вважають об'єкти, присвячені російському письменнику Михайлу Булгакову, символікою російської імперської політики.
Згідно з їхнім висновком, їхнє подальше перебування у публічному просторі є російською пропагандою.
Як інформує Україна молода, про це йдеться в оприлюдненому висновку Експертної комісії УІНП.
Зокрема, комісія констатує, що Булгаков жив у Києві, але його родина була вихідцями з Орловської губернії, всі його твори написані російською мовою, а за світоглядом він був імперцем та українофобом.
Письменник зневажав українців та українську культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності та негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників.
Експерти наголошують, що серед усіх тодішніх письменників саме Булгаков «стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні».
І додають, що навіть попри "легку критику радянської влади" письменник симпатизував більшовикам — зокрема, "оспівував захоплення червоними Києва і нищення борців за Україну — «мерзенних петлюрівців»".
У творах письменника немає жодного позитивного персонажа-українця. Натомість він пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви та заперечує саме існування української нації.
Так, у "Білій гвардії" одним із прототипів є власник будинку на Андріївському узвозі Василь Листовничий, де мешкала родина письменника. У тексті Булгаков зображує його жадібним боягузом та пристосуванцем, пізніше його донька обурювалася та протестувала проти такого зображення її батька.
Натомість оповідання «В ніч на 3-тє число» має антиукраїнську спрямованість через «гротескне зображення» воїнів 1-ого полку української Синьої дивізії.
В оповіданні Булгакова «Я убив» комісія інституту національної пам’яті вбачає наративи нинішніх кремлівських пропагандистів Олександра Дугіна, Володимира Соловйова та Ольги Скабєєвої. Крім того, там кажуть, що цей твір перегукується із теперішніми закликами до нищення українців та містить ідеологію фашизму.
"Отже, Михайло Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського — українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов’язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією", йдеться у висновку.
Тож в УІНП вважають, що присвоєння імені Булгакова географічним об’єктам, назвам юридичних осіб, об’єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам’ятників в Україні було втіленням русифікації як складової російської імперської політики.
Як повідомляла "УМ", будинок у якому мешкав письменник Михайло Булгаков за адресою Андріївський узвіз, 13 у Києві позбавлять статусу пам’ятки національного значення й «переведуть» на ранг нижче – статус пам'ятки місцевого значення.
Поїхав у закордонне відрядження і не повернувся директор Національного музею історії України у Києві Федір Андрощук. >>
Дослідники кажуть, що біографія Віктора Петрова нагадує гостросюжетний детектив, з умовами часу, в який йому довелося жити, і відзначають внесок, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки ХХ століття. >>
Упродовж кількох століть метою московії є загарбання України й поневолення нашого народу — політично, економічно, ідеологічно, духовно і мовно. >>
29 листопада 1918 року народився Іван Даценко – український вождь племені індіанців. >>
Неготовність України до повномасштабної війни з північним сусідом, системна криза з мобілізацією, мало не тотальне ухиляння від мобілізації й масові СЗЧ, колаборація чималої кількості українців з ворогом, мародери у владі, які грабують свою країну в час війни >>
23 лютого 1917 року в російському Петрограді сталася неординарна подія: революція, яку назвали Лютневою, скинула царя Миколу ІІ, який одразу ж зрікся престолу. >>