Пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу: у Києві відкрили меморіал
У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – церемонія відкриття відбулася 11 вересня в сквері Миру. >>
Давня бойова сокира інкрустована сріблом із зображенням тризуба. (Фото Національного музею історії України)
Давня сокира Х-ХІІІ століть, яку вирізняє унікальна інкрустація сріблом із зображенням тризуба, поповнить колекцію Національного музею історії України в суботу, 21 серпня.
Артефакт врятував від так званих «чорних археологів» львів’янин Тарас Хмеловський.
Як повідомляє Україна молода, про це повідомляє Національний музей історії України.
Музейники зазначають, що Тарас Хмеловський — археолог за освітою, хоча і не працює за фахом.
Він кілька років підтримує дослідження Інституту археології НАН України. Від науковців він і дізнався про унікальну сокиру, яка потрапила на «чорний ринок» старожитностей і могла бути вивезена закордон.
Тож пан Хмеловський вирішив врятувати артефакт. Єдиним реальним виходом було викупити сокиру на аукціоні, що і зробив львів’янин.
Пам’ятку треба було вберегти не лише від грабіжників, але і від руйнування. Реставрацію сокири провів художник-реставратор вищої категорії Віктор Голуб. Він переконався в автентичності знахідки, коли побачив її наживо.
«Про оригінальність свідчили ступінь корозії залізної основи сокири, техніка виконання та рідкісне оздоблення. Основна задача під час реставрації полягала в тому, щоб розкрити інкрустацію сріблом та стабілізувати предмет», - наголошують музейники.
Адже окремі користувачі соцмереж вже почали висловлювати сумніви на сторінці Національного музею. Мовляв, це може бути підробка…
Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зазначає, що сокира належить до доволі рідкісної групи інкрустованих бойових сокир. Кілька таких екземплярів відомо з теренів Швеції та Русі.
«Форма цього екземпляру, вочевидь, місцева, аналогії їй відомі та датуються доволі широким часовим періодом Х—ХІІІ століть. Проте мотив орнаменту рідкісний, якщо не сказати — унікальний. За окремими елементами, з яких складається орнамент, його можна датувати в межах вужчого часу, від кінця Х до початку ХІ століть. Цьому відповідає й інкрустація тризубом, іконографія якого датується періодом княжіння Володимира Святославича», — говорить Федір Андрощук.
Цінну знахідку Тарас Хмеловський вирішив передати до Національного музею історії України (МІСТ). Цю подію приурочили до 30-річчя незалежності країни.
Пан Хмеловський зізнається, що йому вже кортить побачити сокиру в експозиції МІСТ:
«Спочатку я хотів лише допомогти своїм друзям-археологам, згодом — показати іншим, що варто допомогти музеям, замість того, щоб знищувати нашу історію, тишком скуповуючи безцінні предмети та розорюючи задля цього пам’ятки».
Найближчим часом музей планує експонувати сокиру, щоб артефакт міг побачити кожен відвідувач.
У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – церемонія відкриття відбулася 11 вересня в сквері Миру. >>
Сьогодні, в час кривавої війни з російським агресором, коли, як і в період найбільш знаменних випробувань нашої нації, українці об’єднуються навколо захисту рідної землі, поряд з найсучаснішою зброєю кожний з нас має особливо рятівний оберіг: історичну пам’ять Батьківщини! >>
В Україні у неділю, 8 вересня, вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. >>
Напис на меморіальній дошці засвідчує: «У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну Михайло Гаврилко (05.09.1882 – 1920), скульптор, поет, командант УСС, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман». >>
Десантники завжди були елітою будь-якої армії. >>
Національний банк України ініціював зміну назви розмінних монет з «копійка» на «шаг» для відновлення історичної справедливості та в межах дерусифікації. >>