Україна вшановує жертв депортації кримськотатарського народу

10:12, 18.05.2020
Україна вшановує жертв депортації кримськотатарського народу

На будівлях Офісу президента та Кабміну показали відео-інсталяцію про злочини радянської влади і РФ проти кримськотатарського народу.

День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу відзначається в Україні у понеділок, 18 травня.

 

Рівно 76 років тому: 18 травня 1944 року о 3:00 ночі розпочалася операція тоталітарної влади з депортації кримських татар, яка в Україні визнана геноцидом. Вона тривала два дні і завершилася 20 травня. Більшу частину корінного населення Криму примусово перевезли до Узбекистану, а також у прилеглі райони Казахстану і Таджикистану. Загалом депортували майже 200 тисяч людей.

 

Як інформує «Україна молода», про роковини масової депортації нагадує Меджліс кримськотатарського народу і Український інститут національної пам’яті.

 

Офіційно причиною депортації назвали буцімто встановлену співпрацю кримських татар із нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Однак, історики засвідчують, жодних доказів так званого "масового дезертирства" кримських татар не існує.

 

«У цей день у 1944 році згідно із таємною постановою Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар», підписаною Сталіним, розпочалася спецоперація військ НКВД з метою звільнення Кримського півострова від корінного населення. Формальною підставою стало обвинувачення кримських татар у масовому дезертирстві та співпраці з німцями, що геть не відповідало дійсності – понад 17 тисяч кримців було мобілізовано до Червоної армії в перші дні війни, третину учасників партизанського руху, що розгорнувся на півострові, теж складали кримські татари», - нагадують в УІНП.

 

Спецоперація, у якій біло задіяно 32 тисячі співробітників НКВД, розпочалася о 3-й годині ранку. Депортованим (а це були переважно жінки, діти, старі, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан.

 

Частина депортованих потрапила на примусові роботи до Московського вугільного тресту, до таборів фронтового резерву та до ГУЛАГу. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі.

 

Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 190 тисяч кримських татар. Окремою трагічною сторінкою цієї спецоперації стала доля жителів кількох кримськотатарських сіл на Арабатській стрілці – про них просто забули, а коли спохопилися, то просто вивезли на баржі в море і потопили. Також у 1944-му з Криму було депортовано понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

 

 

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

 

Лише в 1989 році кримським татарам було дозволено повернутися на батьківщину. Після незаконної анексії Криму у 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що лишилися на півострові.

 

У 2015 році Верховна Рада визнала примусове виселення корінного народу Криму актом геноциду.

 

 

«Для нас визнання геноцидом депортації кримськотатарського народу і насильницького утримання його в місцях вигнання ніколи не було самоціллю. Ми це завжди розглядали, як вкрай актуальну необхідність, таку ж, як визнання геноцидом Голокосту і Голодомору. Сюргюн - так кримськотатарською мовою звучить депортація - в нашому розумінні мала бути визнана геноцидом для того, щоб цим визнанням задіяти запобіжні заходи, які б сприяли виключенню повторення подібних катастроф з нашими народами або іншими народами на інших територіях», - сказав напередодні роковин голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

 

На його думку, більш актуальним визнання депортації геноцидом і вимога покарання за неї стають в умовах окупації українського півострова, оскільки саме кримські татари є об'єктом цілеспрямованого переслідування з боку Росії.

 

«Ми знаємо про остаточні плани, які ставлять собі російські окупанти - витіснити з Криму кримських татар, вичистити Крим від його корінного народу. Єдине, що вони не можуть поки повторити те, що вони зробили в 1944 році», - заявив Чубаров.

 

Меморіальні заходи

 

 

Починаючи з ночі на 18 травня, на будівлях Офісу президента та Кабінету міністрів було показано відео-інсталяцію про злочини радянської влади і РФ проти кримськотатарського народу. 

 

Також, 18 травня інсталяція проєктуватиметься з наставанням темного часу доби – орієнтовно з 21:00.

 

Раніше Меджліс затвердив меморіальні заходи, які проводитимуться в Україні, включаючи тимчасово окупований Крим, та в інших країнах світу, напередодні і в день 18 травня - Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 

В рамках меморіальних заходів до дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та запланованих, зокрема, в Криму, передбачаються покладання квітів до пам'ятників та пам'ятних знаків, встановлених на згадку кримських татар, загиблих в ході депортації 1944 року.

 

Пропонується також підняття над житловими будинками національних прапорів, обрамлених траурною стрічкою, а о 21:00 запалити вогник пам’яті у своєму вікні.

 

18 травня в 12 годині за київським часом пройде хвилина мовчання.

 

Крім того,18 травня у межах проєкту "Всеукраїнська школа онлайн" для учнів середніх і старших класів пройде спеціальний урок, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 

Разом з іншими заходами у Києві в рамках 13-й сесії Кримського дискусійного клубу відбудеться вебінар на тему визнання країнами геноциду кримськотатарського народу і протидії його дискримінації.

 

Запланований також міжнародний траурний онлайн-мітинг, присвячений трагічній даті.