Напади на активістів: в Україні зафіксували 108 випадків минулоріч

16:55, 04.02.2022
Напади на активістів: в Україні зафіксували 108 випадків минулоріч

В Україні збільшується кількість випадків переслідування активістів (Фото: Центр прав людини ZMINA)

Центр прав людини ZMINA у 2021 році зафіксував тривожну тенденцію тиску на активістів: 2019 році таких інцидентів було – 83, у 2020 — 101. Протягом минулого року зафіксовано 108 таких випадків переслідування в Україні. 


Як інформує Україна молода, про це 4 лютого повідомили представники Центру прав людини ZMINA під час пресконференції в Києві.


Найчастіше переслідують активістів у Києві: майже половина всіх випадків за 2021 рік (50) сталася саме у столиці. Одеська, Харківська та Луганська область також стали “лідерами” за кількістю нападів – там трапилося 10, 9 та 8 випадків відповідно. Така ситуація, за словами правозахисників, зберігається з попередніх років.


"Як і в минулі роки, у 2021 найчастіше переслідували тих активістів, які захищають права ЛГБТ (17 випадків), борються з корупцією (16) та захищають довкілля (11). Але цього разу протидія незаконному будівництву також стала найризикованішим видом активізму – 13 випадків у минулому році, – розповіла дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова.


Представники громадського сектору найчастіше стикаються зі спробами залякування – 27 зафіксованих випадків. Їм також часто знищують чи пошкоджують майно (24), а ще діяльність активістів намагаються припинити фізичними нападами на них (20).


Як і раніше, зазначають правозахисники, у 2021 році постраждалі не завжди могли одразу домогтися відкриття проваджень за своїми заявами, які поліція всупереч законодавству розглядала як звернення громадян, тож доводилося відкривати провадження через суд. 


Водночас навіть у відкритих провадженнях активісти часто говорили про бездіяльність слідства або зволікання зі збором доказів. Серед задокументованих насильницьких злочинів проти громадських діячів до суду передано дві справи, в інших наразі ведеться слідство.


За словами Москвичової, деякі громадські діячі зазнають системного переслідування, коли за відсутності ефективних розслідувань нападів та інших випадків тиску, ті набувають серійного характеру.


Це, зокрема, відбувається з київським активістом Миколою Виговським з жовтня 2021 року. Тоді він знайшов GPS-трекер на своїй автівці, а пізніше виявив всередині пристрій прослуховування. Активіст пов’язує інцидент або зі своєю активною участю в акції “Марш за Київ”, або з адвокаційною діяльністю проти законопроєкту, який, за його словами, перешкоджає реалізації авторських прав архітекторів та піде на користь недобросовісним забудовникам.


Тоді Виговський подав заяву до СБУ через незаконне стеження та імовірність замаху на активіста, але СБУ не відкрила провадження і передали справу до Нацполіції.


У грудні активіст знову зіштовхнувся з переслідуванням: невідомі пошкодили замок на дверцятах його автівки, а через кілька днів хтось заштовхав шматок пінопласту в замкову шпарину вхідних дверей у його квартиру. Останній випадок, за словами Виговського, трапився невдовзі після розмови зі слідчим щодо його заяви з приводу виявлених у машині пристроїв. Однак слідчий заявив, що не вбачає підстав у відкритті провадження.


Системний тиск відчув і Валерій Харчук, активіст із Луганщини та керівник “Антикорупційного регіонального фронту”. За минулий рік йому шість разів пошкоджували майно. П’ять разів нищили його автівки: деякі автомобілі невідомі обливали кислотою, деякі – підпалювали. 


Остання спроба підпала сталася у листопаді 2021 року. Крім того, у вересні невідомі облили фарбою двері квартири, де Харчук живе з родиною. Всі ці випадки активіст пов’язує зі своєю антикорупційною діяльністю.


Також Харчук розповів, що у липні на нього та ще одного активіста напав зі стільцем міський голова Рубіжного Сергій Хортів, коли вони прийшли до нього поговорити про закриття спеціалізованих шкіл для дітей.


Наша організація моніторить закупівлі та допомагає жителям міста Рубіжне у випадках, коли їхні права порушують місцеві органи самоврядування. І це не подобається новій місцевій владі, яка скасувала прямі трансляції сесій, електронний документообіг, почала привласнювати бюджетні кошти та інше. Ми реагували на це і зверталися до відповідних органів, після цього невідомі почали псувати нам життя”, – розповів Харчук і додав, що поліція наразі розслідує ці випадки.


Деяких активістів переслідують роками. У Харкові ком’юніті-центр для ЛГБТ+ та їхніх союзників “ПрайдХаб” систематично протягом минулих років ставав об’єктом нападів ультраправих: ті зривали правозахисні заходи, вибивали вікна, закидали димові шашки та розпилювали газові балончики під час дискусії у хабі. А у серпні 2021 невідомий молодик зіпсував мурал на стіні “ПрайдХабу” і зробив агресивний напис.


Представниці організації “Сфера”, які створили хаб, зверталися до поліції, але кримінального провадження тоді не почали. Тільки на початку цього року стало відомо, що поліція все ж таки відкрила провадження аж через пів року – у грудні 2021.


Систематичні напади на нашу організацію і заходи мають на меті не тільки перешкодити нашій громадській діяльності, а і залякати ЛГБТ+-спільноту загалом. Поліція не може або не хоче працювати з нападами на ґрунті нетерпимості. Тож на часі напрацювання загальнонаціонального механізму розслідування та судового провадження таких правопорушень і підвищення кваліфікації у цьому питанні поліції, прокурорів, суддів, – коментує програмна директорка “Сфери” Анна Шаригіна.


За підтримки Європейського Союзу ZMINA надає правову, безпекову, психологічну та іншу підтримку активістам, яких переслідують у зв’язку із їхньою громадською діяльністю. Правозахисники закликають повідомляти про такі випадки і звертатися за допомогою.


Як повідомляла "УМ", Державне бюро розслідувань встановило, що першим вбитим активістом Революції Гідності був Юрій Вербицький. 

 

Однією з найрезонансніших справ в Україні наразі є справа активіста Сергія Стерненка.