Рада удосконалила резонансний закон про права нацменшин

Парламент удосконалив законодавче регулювання реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) під час засідання 8 грудня.

Під час внесення змін до деяких законів було враховано експертну оцінку Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах.

Як інформує Україна молода, про це повідомляє Верховна Рада на офіційному сайті, а також низка нардепів після голосування за закон в цілому.

«За» – 317 голосів.

«Закон №10288-1 спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин, відповідно до положень міжнародних документів.

Прийнятим нормативно-правовим актом забезпечено баланс між належною реалізацією прав національних меншин (спільнот) і національними інтересами України та її громадян щодо захисту державної мови», - йдеться у повідомленні.

Депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк уточнив, що ухвалення такого рішення є вимогою Європейської комісії до України та важливим для подальшої євроінтеграції держави.

Тоді як обранці від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович та Ірина Геращенко акцентують на тому, що йдеться про депутатський проєкт закону, а не первинний урядовий, який викликав багато нарікань.

«Законопроєкт є прикладом якісної спільної роботи представників усіх фракцій, громадянського суспільства та уряду заради наших національних інтересів і європейського майбутнього України.

Шкода, що ця спільна робота почалася лише після того, як розроблений без належної взаємодії з парламентом і суспільством урядовий проєкт був поспішно зареєстрований і викликав закономірне обурення, що вилилося в громадську кампанію “Євроінтеграція без русифікації”.

Але добре, що й уряд, і колеги по парламенту врешті почули ці пропозиції, напрацювали альтернативний законопроєкт і погодили його текст консенсусом представників усіх фракцій, уряду і громадських організацій, що брали участь у цій роботі», – написав Володимир В’ятрович.

Водночас, Ірина Геращенко додає: «Ми зберегли і покращили всі закладені в первісній версії урядового проєкту зміни, спрямовані на захист прав національних меншин. Але вичистили з нього всі норми, які відкривали шлюзи русифікації. Дія змін не поширюватиметься на російську мову як мову держави-агресора. І не на кілька років, як пропонував уряд, а назавжди».

На її думку, суспільство захистили від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни.

Зокрема, в політичній рекламі, приватних школах і університетах, класах нацменшин та медіа дозволяється використання мов ЄС і нацменшин, окрім мови країни-агресора. При цьому реклама має дублюватися українською, а вивчення української як державної буде обовʼязковимувсіхзакладахосвіти, хочанавчанняможепроводитисямовамиЄС.

Як повідомляла «УМ», також Верховна Рада прийняла законопроєкт для євроінтеграції, згідно з яким штат НАБУ збільшили на 300 осіб.