Раїсина пісня жива: на Полтавщині вшанували пам’ять народної артистки України Раїси Кириченко

15:15, 17.10.2023
Раїсина пісня жива: на Полтавщині вшанували пам’ять народної артистки України Раїси Кириченко

СотШанувальники творчості видатної артистки зібралися на колишньому обійсті родини Раїси та Миколи Кириченків, яке стало музеєм-садибою «Мамина вишня». (Фото Глобинської територіальної громади)

14 жовтня народній артистці України, лауреату премії імені Тараса Шевченка, повному кавалеру ордена «Княгині Ольги» та ордена Миколи Чудотворця Раїсі Кириченко виповнилося б 80 років. Цього дня в селі Корещині колишнього Глобинського, а тепер Кременчуцького району, де вона довгий час жила й де похована, відбулися врочистості, присвячені пам’яті славетної співачки.

 

Сотні людей з усієї України, шанувальники творчості видатної артистки, зібралися на колишньому обійсті родини Раїси та Миколи Кириченків, яке стало музеєм-садибою «Мамина вишня». Місяць тому саме тут був даний старт першому відкритому фестивалю вокального мистецтва «Раїсина пісня», в якому взяли участь багато аматорських пісенних колективів й окремих виконавців. Умовою участі в конкурсі було виконання однієї з пісень з репертуару Раїси Кириченко.

 

У день народження співачки виконком Глобинської міської ради влаштував мистецько-пісенне дійство «Голос рідної землі».

 

 

Відкрив урочистий концерт з нагоди ювілею артистки народний хор «Калина» Полтавського державного педагогічного університету. Глядачі тепло аплодували також переможниці фестивалю «Раїсина пісня», працівниці Глобинського міського будинку культури Вікторії Горчаковій, яка заспівала пісню «Моя Україна» (музика Миколи Свидюка, вірші Марії Бойко), вокальному чоловічому ансамблю з Бугаївського будинку культури, вокальному ансамблю Бабичівського будинку культури глобинської громади, дуету «Горлиця» з Глобиного та іншим співочим колективам. Близько десятка пісень улюбленої співачки виконала голова журі фестивалю «Раїна пісня», учениця народної артистки Наталія Шинкаренко з Градизька, надзвичайно потужний голос якої дуже схожий на голос незабутньої Берегині.

 

 

А відкриттям співочого таланту став виступ восьмирічної Марії Пархоменко, вихованки Глобинської школи мистецтв, яка виконала пісню «Була собі Марієчка».

 

До ювілейної дати народження Раїси Панасівни відреставровано й перенесено погруддя співачки, що було установлене на території школи в селі Землянки, де народилася і де провела свої дитячі роки співачка. Три роки тому малокомплектна школа, яка носила ім’я Раїси Кириченко, закрилася, і пам’ятник, образно кажучи, осиротів, оскільки за ним не було кому доглядати.

 

Свого часу він був виготовлений на власні кошти вірного супутника життя Раїси Панасівни, Миколи Михайловича, і на кошти благодійників. Опікувалися перенесенням погруддя міська влада Глобиного та Землянківський старостат, а реставраційні роботи профінансували меценати. Тепер, за словами методиста з краєзнавчої роботи Глобинського центру дитячої творчості й директорки музею-садиби «Мамина вишня» на громадських засадах Вікторії Срібної, пам’ятник повернувся додому, туди, де завжди були душа і серце великої артистки.

 

 

Біля облаштованого на новому місці оновленого погруддя висаджені туї і багато кущів хризантем, як і на самому подвір’ї — мало не всі шанувальники Раїси Панасівни везуть ці квіти в горщиках, які турботливі земляки пересаджують їх у ґрунт.

 

Сестра Миколи Кириченка, який помер 10 років тому, Надія Плахотна з Полтави дуже вдячна всім, хто доглядає за музеєм і береже пам'ять про творчу родину артистів. Найбільше ж — Вікторії Срібній та її чоловікові Сергієві Миколайовичу, старості Андрію Черепу, міській владі, стростату, які доклали надзвичайно багато зусиль до того, щоб оновити музей напередодні ювілейної дати народження співачки й провести грандіозне культурно-мистецьке дійство в її честь.

 

— Екскурсії в родинне обійстя родини Кириченків користуються великою популярністю, — розповідає Вікторія Срібна. — Їхня тематика розроблена на різні вікові категорії. Старші люди, коли потрапляють у цю невелику глиняну хату, збудовану батьками Раїси Панасівни у п’ятдесятих роках минулого століття, ніби переносяться у своє далеке минуле: їх розчулюють сволочки на стелі, сільська піч… А дехто з дітей, дізнавшись з моєї розповіді про подвижницький шлях народної артистки, дивується, що вона з настанням тепла і аж до холодів жила в глинобитній хаті з уже перекошеними віконницями. Дехто із захопленням вигукує: «Я хочу тут жити!». І в багатьох на очах я бачу сльози очищення.

    

 

Вікторія Срібна була вражена, що 14 жовтня вклонитися пам’яті Берегині української пісні прибула велика група школярів з Кіровоградщини, поїздку для яких організував і оплатив їхній вчитель.

 

У хаті-музеї зібрано багато побутових речей, які оточували творче подружжя при житті, а також їхні сценічні костюми, платівки із записами пісень. Пісні у запису Раїси Кириченко тут звучать під час кожної екскурсії, відвідувачам музею також пропонується заспівати одну з них.

 

Урочистості, присвячені пам’яті Раїси Кириченко, відбулися також у Полтаві та Києві. 

 

Ганна ВОЛКОВА

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніна Матвієнко відійшла у засвіти