Азовському морю загрожує екологічна катастрофа через плани Путіна щодо прісної води

11:46, 15.02.2021
Азовському морю загрожує екологічна катастрофа через плани Путіна щодо прісної води

Російські окупанти вже розпочали геологічну розвідку Азовського морського дна.

Офіційно заявлені плани президента Росії Володимира Путіна знайти прісну воду під Азовським морем почали реалізовувати в окупованому Криму. Зокрема, так званий «глава» уряду Криму Сергій Аксенов стверджує, що геологічну розвідку морського дна вже розпочато.

 

Як інформує Україна молода, про це повідомляє проєкт «Крим.Реалії», представники якого разом із провідними гідрогеологами України й Росії провели фактчекінг висловлювання Путіна про воду.

 

«Фахівці говорять про те, що в прилеглих до Криму акваторіях, акваторії Азовського моря, під Азовським морем, можуть бути дуже великі запаси прісної води, хорошої», – сказав Путін на прес-конференції у грудні 2020 року.

 

Теоретично – запаси прісної води під Азовським морем дійсно можуть бути. Так,  завідувач кафедри гідрогеології «Інституту геології» КНУ імені Тараса Шевченка Олексій Кошляков поснює: «Існує так зване субмаринне розвантаження підземних вод. Води підземних водоносних горизонтів розвантажуються в море».

 

Інакше кажучи, підземні води з материкової України й Криму впадають в Азовське море. Просочуються і накопичуються у гірській породі й піску під морським дном. Звідти прісну воду можна видобувати бурінням, наприклад, як нафту.

 

Втім, вірогідність того, що там будуть якісь підземні води в якійсь кількості, якої буде достатньо для водопостачання, стрімко прямує до нуля

 

«Вірогідність того, що там будуть якісь підземні води в якійсь кількості, якої буде достатньо для водопостачання, вона стрімко прямує до нуля. І про це говорять не лише наші спеціалісти, а й спеціалісти з-за поребрика», – каже вчений секретар Інституту геологічних наук НАН України Руслан Гаврилюк.

 

А заступник директора Морського гідрофізичного інституту Російської академії наук (РАН) Антон Георга-Копулос додає:

 

«Так, щоб сказати, що існує величезне джерело прісної води, яку ми могли б зараз використовувати, не замислюючись про якісь наслідки, ми, на жаль, цього сказати не можемо. Таких даних у нас немає».

 

Доктор геологічних наук Микола Огняник досліджував підземні води Криму за радянських часів. Згадує, що в Азовському морі, за п’ять кілометрів від берега, геологи знаходили два джерела прісної води. Але запаси були незначні, вистачило б на кількох людей. «Можливо, в окремому випадку десь там якійсь сім'ї вистачило б. Але навіть для маленького міста такого постачання водою в світі, наскільки мені відомо, немає», – пояснює він.

 

Те, що ця вода буде хорошої якості, як каже Путін, теж малоймовірно, припускають науковці.

 

«Може вода бути поганої якості. На мій погляд, до якості очистки питної води вона має бути ще доведена», – переконує завідувач кафедри гідрогеології «Інституту геології» КНУ імені Тараса Шевченка Олексій Кошляков.

 

«Очікувати, що під ложем Азовського моря можуть бути менш солоні води, можна тільки гіпотетично», – каже Руслан Гаврилюк, вчений секретар Інституту геологічних наук НАН України.

 

Видобуту воду доведеться додатково опріснювати і очищати від домішків. Це розуміє й призначена Кремлем влада окупованого Криму.

 

«Це основне джерело води, просто потрібно визначитися, якої вона якості. Щоб її окремо не довелося опріснювати в цьому випадку. Тому що, можливо, що буде велика кількість домішок, твердих часток і так далі. Ну, щоб не довелося будувати окрему опріснювальну установку ще й для цієї води», – заявляв раніше зрадник Сергій Аксенов.

 

Видобуток, прокладання трубопроводу, транспортування, додаткове опріснення й очищення однозначно позначаться на ціні води з-під Азовського моря, пояснюють фахівці.

 

 «Закопати можна гроші. Це дуже складне завдання технічно. І, я думаю, питання про вартість води. Дешевше опріснювати воду чи взяти її і в цистернах завести», – каже гідрогеолог Олексій Кошляков.

 

Лише геологічна розвідка дна Азовського моря – це великі витрати.

 

«Там мільйони доларів треба. Це великі гроші, це ж багато свердловин потрібно пробурити, відкачування проводити та інше, аналізи робити. Це все коштує. Це дороге задоволення», – вважає завідувач відділу охорони підземних вод Інституту геологічних наук НАН України Микола Огняник.

 

На думку вченого, геологічна розвідка триватиме 3 роки, а не 1 рік, як обіцяє Аксенов. Для цього ані в Росії, ані в Криму немає необхідної кількості спеціалістів, каже науковець Російської академії наук Антон Георга-Копулос:

 

«Це досить дорогі дослідження, і вони вимагають залучення досить великого наукового персоналу. І навіть з урахуванням, що у нас в країні (Росії), давайте говорити відверто, дефіцит – нестача гідрогеологів, фахівців висококваліфікованих».

 

Якщо видобуток води таки вдасться налагодити, це позначиться на якості води вже у пробурених свердловинах по всьому Криму, переконує пан Кошляков:

 

«Це погіршення якості, швидше за все. Бо свердловини між собою взаємодіють. І відбувається порушення природних процесів водообміну і формування ресурсів підземних вод. І ясна річ, вони не лише на кількості відзеркалюються, але й на якості також».

 

Масштабні будівельні роботи у мілкому Азовському морі, середня глибина якого 10 метрів, можуть позначитися на екології, наголошують фахівці.

 

«Зрозуміло, що буріння – це треба буде пробурити свердловини і прокласти труби. Не дай Боже, якась аварійна ситуація, це взагалі може призвести до екологічної катастрофи», – припускає гідрогеолог Руслан Гаврилюк.

 

Тому саме «радянським підходом» і «замилюванням очей» називають анонсовані Кремлем проєкти з водопостачання Криму опитані нами українські геологи.

 

«Це робиться, щоб людей якось заспокоїти, які населяють Крим. Що ми там вирішимо. Насправді ніхто там нічого не вирішить. І все це настільки смішно для спеціалістів, що стає смішно, коли ми це чуємо», – каже Руслан Гаврилюк.

 

«Докорінно проблему з водою в Криму може вирішити тільки дніпровська вода або вода Кубані трубопроводом великого діаметра через Керченську протоку», – вважає головний науковий співробітник Інституту географії Російської академії наук (РАН) Аркадій Тишков.

 

На вирішення водної проблеми Криму російська влада виділила 50 мільярдів рублів – це майже 700 мільйонів доларів. Але жоден великий проєкт досі не реалізований.