Радіти можна і необхідно, щоби в час страждань і випробувань відновлювати власні духовні сили, прагнення і бажання жити, боротися і не здаватися. Радість – це не гучний сміх чи галасливі вечірки. Радість може проявлятися скромною усмішкою, світлом чи блиском очей, ніжною піснею

Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати.

4-місячний Тимофій, 7-місячна Ліза, 3-річний Марк, 8-річна Злата та Сергійчик, якому в липні мало виповнитися 10 років. Ці імена додано до числа понад півтисячі українських дітей, чиє життя вже обірвала зла воля російських загарбників.

Сьогодні в наших храмах лунає спільна молитва за спокій душ розстріляних десять років тому мирних учасників Революції Гідності, за всіх, хто віддав свої життя за свободу і незалежність України.

105 років тому упорядкувати свято Соборності Рада Міністрів і Директорія УНР доручили Іванові Огієнку – на той час міністрові народної освіти, а загалом видатному громадському і церковному діячеві, видатному ієрарху, знаному як митрополит Іларіон.

Будь-яка війна, по суті, це тимчасовий тріумф ненависті. Саме вона – одна з головних причин, які призводять до її початку, і водночас саме ненависть є одним із головних наслідків війни.

Ворог лютує все більше, нещадно виплескуючи на нас смертоносну отруту свого озлобленого серця або того, що від нього залишилось. Бо звичайне людське серце такого злодійства чинити би не дозволило.

Міру жорстокості того акту геноциду проти українців важко навіть осягнути: вимирали з голоду люди на найродючішій у Європі землі, яка донедавна годувала півконтинента.

Вперше також День захисників України відзначаємо 1 жовтня, і вперше – всеукраїнською хвилиною мовчання, на знак глибокої шани нашим полеглим новітнім Героям

Сьогодні у міжнародному календарі – День миру. Понад 40 років тому він був встановлений Генасамблеєю ООН. Щороку міжнародні інституції закликають відмовитись від насильства, зупинити війни. Але це не діє.