Цього разу фатальна пожежа сталася самісінького ранку в селі Угольне, що на Стрийщині, в дерев’яній церкві святого Василія Великого (УГКЦ). Церкву, котра пережила «три імперії», було збудовано у 1781 році, й вона мала статус «пам’ятки». Пожежу вдалося погасити лише за півтори години після початку, попри те, що до гасіння храму залучили сім автоцистерн.

На Страсному тижні в карпатському містечку Сколе ледь не згорів дерев’яний храм святого Пантелеймона, побудований у 1597 році. Й хоча церківцю було внесено до реєстру пам’яток архітектури національного значення, це її не врятувало від «поганої проводки».

Як з’ясувала «УМ», таємничі сітілайти з емблемою дивізії «Галичина» й написом «Вони захищали Україну», котрі викликали міжнародний резонанс, — ініціатива партії ВО «Свобода». Прихильники Олега Тягнибока не бачать нічого контраверсійного у розміщенні такої реклами у центрі Львова, мовляв, своя рука — владика.

У Львові пару тижнів тому з’явились чималі сітілайти з привітаннями на адресу дивізійників «Галичини», котра була укомплектована з українців і воювала на стороні гітлерівської Німеччини. На цих рекламних щитах не вказаний ані замовник, ані навіть прив’язка до якогось ювілею — просто емблема дивізії та слоган «Українська дивізія Галичина. Вони захищали Україну». Зрештою, провокаційна тема для чергової історичної дискусії. Речник Міністерства закордонних справ Польщі Пйотр Пашковський уже заявив впливовій газеті «Дзєннік», що ця справа не лишиться без реакції. «Наразі чекаємо на більш детальну інформацію з консульства у Львові», — зазначив пан Пашковський.

Учора голова Львівської облради Мирослав Сеник таки підписав звернення обласних депутатів «Про правову оцінку злочинів комуністичного режиму в Україні». Рішення ухвалили на сесії 10 квіт­ня. Відтак обранці Львівщини звернулися до Президента та Верховної Ради, аби ті підтримали законодавчу ініціативу галичан щодо проекту антикомуністичного закону. Депутати вимагають ввести кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору й просять дати «політико–історичну та гуманітарно–правову оцінку діяльності КПРС і Компартії УРСР». І навіть оцінити нинішніх ідеологічних спадкоємців комуністів, встановивши їхню відповідальність за антиукраїнську діяльність.

Третій день у Львові перебуває офіційна делегація з найтитулованішого музею світу — Лувра. Мета приїзду — підготовка виставки Йогана­Георга Пінзеля у Луврі й необхідність утрясти організаційні моменти для мандрівки унікальних скульптур до Францїі. Її заплановано на вересень 2011 року. Зараз же митці з­над Сени ретельно вивчають як стан скульптур, так і необхідні обсяги ремонтних робіт.

Торік Львів сколихнула жахлива звістка, мовляв, мати заморила свою доньку, хвору на дитячий церебральний параліч. Слідство закінчилося лише нинішнього березня, розповів «УМ» прокурор Львова Андрій Палюх. Кримінальну справу порушили лише проти горе–матері. Щодо решти фігурантів — соціальних працівників різних профілів, котрі фактично «прогледіли» можливу біду, — проводиться службове розслідування, адже вони формально поставилися до своїх обов’язків і не запобігли смерті дитини. Водночас, як уточнив пан Палюх, справа не проста, адже смерть дитини було спричинено не лише материнською недбалістю при догляді хворої на ДЦП дитини, а й різними хронічними захворюваннями.

Ранковий спокій мешканців містечка Городок, що на Львівщині, порушили два постріли. Як з’ясувалося, посварилися між собою екс–депутат райради від Української республіканської партії «Собор», колишній перший заступник голови РДА Василь Павлюк і місцевий тракторист. Щоправда, стріляла тільки особа з «першої обойми» району. Причина сварки небанальна — дорога попід будинком пана Павлюка.

У п’ятницю ввечері зняли з літака російського бізнесмена, власника львівського автобусного заводу Ігоря Чуркіна. Його затримали і допровадили до обласної прокуратури для допиту. Напередодні суворо допитали і директора заводу. Нагадаємо, діяльність російського бізнесу серйозно дошкулила місцевій владі, адже колишня перлина місцевого автопрому — Львівський автобусний завод опинився серед злісних боржників із виплати зарплати. Як стверджує слідство — автобуси продавалися, але зарплати чомусь не виплачували. Обурені галицькі пролетарі неодноразово намагалися вибити кревні гроші з власників заводу, але останні все списували на кризу.

Цього тижня екс–суддю Апеляційного адміністративного суду Львова Ігоря Зварича перевели з київського до львівського СІЗО. Мета переводу обвинуваченого на Галичину, ближче до дому й колишньої роботи, — оперативно–слідчі дії, котрі треба проводити «не відходячи від каси».