«Війни не закінчуються. Їх або виграють, або програють»: фото-обереги Андрія Котлярчука

«Війни не закінчуються. Їх або виграють, або програють»: фото-обереги Андрія Котлярчука

Фотохудожник Андрій Котлярчук знімкує війну від початку. 2016-го вийшов його перший «звіт» — альбом «Добровольці» (К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв). Він справляв дивне враження.

Архівний феєрверк: рецензія на книжку Аркадія Третьякова «Старий Хрещатик і його домовласники»

Архівний феєрверк: рецензія на книжку Аркадія Третьякова «Старий Хрещатик і його домовласники»

На мій погляд, книжка Аркадія Третьякова «Старий Хрещатик і його домовласники» (К.: Сучасний письменник) — найкраща праця про головну вулицю Києва, попри наявність вже досить значної літератури з хрещатикознавства.

Лорди Парадоксу: візуально-вербальний будильник Станіслава Єжи Леца

Лорди Парадоксу: візуально-вербальний будильник Станіслава Єжи Леца

От же ж дивна книжка: Лец плюс Ройтбурд чи навпаки? Хто «головний»? Репродуковані картини — самостійні станкові роботи. І польський письменник нічого не знав про українського художника: коли Лец відійшов, Ройтбурдові було п’ять рочків. Тож звідки ця потужна синергетика?

Серце російської пітьми: літературна спадщина четвертого атланта модернізму Джозефа Конрада

Серце російської пітьми: літературна спадщина четвертого атланта модернізму Джозефа Конрада

Донедавна й начитаний читач мало що знав про Джозефа Конрада. Навіть радянські філологи, котрі у 1960–1970-ті вже мали змогу познайомитися з перекладами Кафки, Пруста і Джойса, — не відали, що четвертим атлантом модернізму літературний Захід вважає саме Конрада.

Ігри розуму в темній кімнаті: рецензія на роман Дельфін де Віґан «На реальних подіях»

Ігри розуму в темній кімнаті: рецензія на роман Дельфін де Віґан «На реальних подіях»

Коли послуговуватися класифікацією Валерія Шевчука, то роман Дельфін де Віґан «На реальних подіях», про який ми говорили минулого тижня, належить до високої літературної полиці.