Зігнорований аналітик: двокнижжя Жана-Крістофа Ґранже

Зігнорований аналітик: двокнижжя Жана-Крістофа Ґранже

Французька проза, маючи в пантеоні кращих реалістів світової літератури, традиційно розвивається у параметрах формальної логіки. Всіляка агностика тут — інородна.

«Війни не закінчуються. Їх або виграють, або програють»: фото-обереги Андрія Котлярчука

«Війни не закінчуються. Їх або виграють, або програють»: фото-обереги Андрія Котлярчука

Фотохудожник Андрій Котлярчук знімкує війну від початку. 2016-го вийшов його перший «звіт» — альбом «Добровольці» (К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв). Він справляв дивне враження.

Архівний феєрверк: рецензія на книжку Аркадія Третьякова «Старий Хрещатик і його домовласники»

Архівний феєрверк: рецензія на книжку Аркадія Третьякова «Старий Хрещатик і його домовласники»

На мій погляд, книжка Аркадія Третьякова «Старий Хрещатик і його домовласники» (К.: Сучасний письменник) — найкраща праця про головну вулицю Києва, попри наявність вже досить значної літератури з хрещатикознавства.

Лорди Парадоксу: візуально-вербальний будильник Станіслава Єжи Леца

Лорди Парадоксу: візуально-вербальний будильник Станіслава Єжи Леца

От же ж дивна книжка: Лец плюс Ройтбурд чи навпаки? Хто «головний»? Репродуковані картини — самостійні станкові роботи. І польський письменник нічого не знав про українського художника: коли Лец відійшов, Ройтбурдові було п’ять рочків. Тож звідки ця потужна синергетика?

Серце російської пітьми: літературна спадщина четвертого атланта модернізму Джозефа Конрада

Серце російської пітьми: літературна спадщина четвертого атланта модернізму Джозефа Конрада

Донедавна й начитаний читач мало що знав про Джозефа Конрада. Навіть радянські філологи, котрі у 1960–1970-ті вже мали змогу познайомитися з перекладами Кафки, Пруста і Джойса, — не відали, що четвертим атлантом модернізму літературний Захід вважає саме Конрада.