Ще у грудні минулого року цього «правопохоронця» пов’язали у Черкасах працівники управління внутрішньої безпеки МВС. Капітан міліції Г., який на той час був чинним співробітником одного з відділів лінійного управління МВС на Одеській залізниці, приїхав сюди, щоб вигідно продати десять кілограмів «травки». Крім того, наркоту він продавав серед білого дня та ще й у міліцейській формі! Щойно капітан отримав за цей товар 26,5 тис. грн., його одразу затримали «на гарячому» у власній машині.

Одна з колишніх студенток Київської державної академії водного транспорту ім. Сагайдачного розповіла телеканалу «1+1», що в ректора Віктора Михайлова, арештованого за зґвалтування неповнолітніх, були спільники в самому ВНЗ, а один із його заступників також домагався студенток. Оскільки дівчина була однією з жертв домагань ґвалтівника–професора, вона побажала залишитися неназваною. За її словами, тепер уже колишній ректор Михайлов чотири роки не давав проходу в академії їй та багатьом іншим дівчатам.

Донським козакам кордони не писані. Очевидно, саме так вважав один із таких маскарадних офіцерів–дончаків, який позавчора добряче побешкетував на українському пункті пропуску «Успенка», що на Донеччині. Обставини затримання 26–річного росіянина, який хотів покомандувати «зеленими кашкетами», «УМ» повідомив речник Державної прикордонної служби України Олег Бойко.

Про цей дикий випадок, що стався ще 4 липня, пресі стало відомо лише зараз. Як повідомляє медіа­група «Об’єктив» із посиланням на власні джерела в правоохоронних органах, начальник Вовчанського міського управління міліції В’ячеслав Гармаш погрожував фізичною розправою рятувальнику однієї з баз відпочинку.

Відомого російського олігарха, уродженця Запоріжжя Костянтина Григоришина відтепер знову можна побачити в Україні, де він має чимало бізнес–проектів. Донедавна нев’їзного бізнесмена вже двічі бачили у Києві впродовж останніх двох тижнів, повідомляє сайт «Українська правда» з посиланням на власні джерела. Перебування на території України для Григоришина знову стало можливим після того, як Служба безпеки скасувала власну заборону щодо олігарха.

Учора з аеропорту «Бориспіль» рейсовим літаком Київ—Тбілісі працівники Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС депортували із забороною в’їзду на територію України терміном на п’ять років найвпливовішого «злодія в законі», громадянина Грузії Кухілаву Антімоза, відомого у кримінальних колах на прізвисько «Антімоз».

Публікація «УМ» від 2 квітня «Спілка «Я–вор»івка» про ганебний стан справ у Національній спілці письменників України (НСПУ) спричинила неабиякий резонанс у літературних колах. Ще б пак, адже йшлося про дерибан спілчанської нерухомості, яку складають знамениті будинки творчості у Коктебелі, Ірпені, Ялті, корпус на території санаторію у Трускавці, Будинок письменників у столиці по вул. Банковій, 2, три поверхи приміщення видавництва «Український письменник» на Гончара, 52 та будинок поліклініки НСПУ на Рейтарській, 15. Плюс — десятки гектарів землі на чорноморському узбережжі в Одесі та Коктебелі й у курортних зонах Ірпеня і Трускавця. За три тижні власне журналістське розслідування із промовистою назвою «Спілка письменників: скільки вкрадено?» опублікувала ще й «Українська правда».
Лише після цього головний герой викривальних публікацій — очільник НСПУ, нардеп від БЮТ Володимир Яворівський, відомий нахабними оборудками ще з часів гуманітарної допомоги потерпілим від аварії на ЧАЕС, почав хоч якось публічно пояснювати власну позицію. Але у своїй відповіді пресі «Є потреба знати правду? Знайте!», опублікованій позавчора на сайті «УП», він примудрився породити ще більше запитань, ніж відповідей, яких від нього чекали трудівники пера — як письменники, так і журналісти.
Не дивно, що чимало літераторів наразі вимагають проведення негайного пленуму Ради НСПУ та позачергового з’їзду Спілки, на якому пану Яворівському та іншим керівникам НСПУ цілком імовірно можуть висловити недовіру.

У розпорядженні «України молодої» є звернення групи небайдужих українських письменників на адресу Президента Віктора Ющенка. У ньому члени Національної спілки письменників України повідомляють ганебні речі про стан справ у спілці. Але авторів обурює не стільки моральний клімат у НСПУ, і навіть не те, що письменників, за їхніми словами, загнано «у глухий кут злиднів і коловорот навколо­літературних інтриг», їх непокоїть «нахабне злодійство — дерибан спілчанської нерухомості», яку складають знамениті будинки творчості у Коктебелі, Ірпені, багатоповерховий готель у Ялті, корпус на території санаторію у Трускавці, Будинок письменників у столиці по вул. Банковій, 2, три поверхи приміщення видавництва «Український письменник» на Гончара, 52 та будинок поліклініки НСПУ на Рейтарській, 15. Ідеться також і про десятки гектарів землі на чорноморському узбережжі в Одесі та Коктебелі, й у курортних зонах Ірпеня і Трускавця.
«Усе це добро і майно або продане, або переведене в оренду на 20—40 років невідомим особам під спільною назвою «бізнесмени з БЮТ» чи іноземним фірмам», — зазначають автори звернення. І додають, що все це стало можливим за активної участі очільника НСПУ — відомого БЮТівця Володимира Яворівського та його партнерів — бізнесмена Анатолія Крима, Василя Шкляра, Віктора Баранова, Михайла Слабошпицького та інших.

Цікаву «птаху» затримали міліціонери Кременчука, що на Полтавщині. Як повідомляє УНІАН із посиланням на міське управління міліції, чолов’яга мав при собі аж п’ять підроблених посвідчень співробітника Служби безпеки. Виявляється, «липові ксиви» шахрай використовував для дрібного збагачення: представлявся перехожим працівником СБУ, полковником розвідувального управління, забирав їхні мобільні телефони, нібито в рамках службової необхідності, і хутко зникав.

З відповідним листом на ім’я Президента Ющенка, Прем’єр–міністра Тимошенко та секретаря Ради нацбезпеки й оборони Богатирьової звернувся народний депутат від фракції БЮТ Григорій Омельченко. Причина — ганебний штурм оселі Хаїрових у селищі Мирне, влаштований кримським «Беркутом» у ніч на понеділок. Нагадаємо, тоді спецназівці помилилися адресою й вдерлися до мирних громадян, попередньо закидавши їхній будинок світло–шумовими гранатами, одна з яких відірвала руку Мустафі Хаїрову.