Якщо загарбати Україну самотужки повністю не вдасться, Москва не проти розділити її з іншими державами. Власне, західні області російській владі ні до чого — гіркий досвід боротьби з УПА, яка мала надзвичайно потужну підтримку місцевого населення, в ефесбешному Кремлі й досі пам’ятають на генетичному рівні.

Сепаратистські «референдуми» на сході України спонукали Євросоюз удатися до нових санкцій проти осіб та компаній, причетних до дестабілізації й загарбання наших територій. Учора в Брюсселі відбулося засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Головним питанням порядку денного була ситуація в Україні.

У Росії відзначили одразу дві річниці — «Болотної справи» та початку третього президентського терміну Володимира Путіна. Два роки тому, 6 травня 2012-го, у Москві відбувся «Марш мільйонів». Напередодні інавгурації знову обраного главою держави (після чотирирічної перерви на президентство Дмитра Медведєва) Путіна незгодні з політикою Кремля громадяни вийшли на велелюдний мітинг, вимагаючи чесних виборів.

Великі зміни очікують російських користувачів всесвітньої мережі. Власне, вони вже відбуваються — на території Росії заблоковано доступ до багатьох сайтів, які російська влада вважає «небезпечними» для умів громадян. Але це лише початок.

Росія відвела свої війська від українського кордону, повернувши їх у місця постійної дислокації. Це — поки що не реальність, а лише заява міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Яка, схоже, мало відповідає дійсності.

Невиконання й навіть уперте ігнорування Росією Женевських домовленостей щодо деескалації ситуації на південному сході України змушує США та Євросоюз, хоч би як цього не хотілося останньому, вдаватися до наступної хвилі санкцій.

Близько мільйона християн (і не лише католиків) з усіх куточків світу 27 квітня зібралися у Ватикані, щоб долучитися до історичної події: канонізації Папою Римським Франциском одразу двох його попередників — Івана Павла II та Івана XXIII. Церемонія зарахування цих визначних понтифіків до лику святих відбулася на площі Святого Петра. Цей день у Ватикані охрестили «неділею чотирьох пап»: двоє — на небесах, двоє — на площі.

За п’ять місяців, що минули після попереднього саміту програми Євросоюзу «Східне партнерство» у Вільнюсі, міжнародна політика зазнала докорінних змін. Тож навряд чи учасники чергового такого саміту, який стартував учора в Празі, переживають відчуття дежа вю.

Існування такого вільного від тотальної цензури майданчика, як інтернет, дедалі більше муляє очі російській владі. Обмеживши доступ до кількох особливо популярних опозиційних блогів, у Кремлі зрозуміли, що цього замало.

Білий дім визначився з кандидатурою нового посла США у Російській Федерації. І кандидатура ця, як зазначає газета «Нью-Йорк таймс», цілком відповідає нинішній політиці адміністрації Барака Обами щодо ізоляції путінської Росії. Американську амбасаду в Москві очолить колишній очільник дипмісії Сполучених Штатів в Україні Джон Теффт.