Пожертви на розгляд журі

27.07.2007

      Благодійництво стає все популярнішим у нашій державі. Це підтверджують дані загальнонаціонального опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи»: торік 27,7% українців надавали благодійну допомогу. При цьому середній рівень грошової пожертви становив 260 гривень, мінімальний — 5 гривень, а максимальний — 6 тисяч гривень. Серед меценатів переважають підприємці (45,1%).

      Витрачаючи кошти на благочинність, вони, очевидно, розраховують на певну віддачу для свого бізнесу. За даними ще одного соціологічного опитування, проведеного компанією «ГФК Юкрейн» майже половина респондентів (47%), яким відомо про благодійну діяльність комерційних підприємств, не змогли пригадати жодної назви таких фірм.

      Популяризувати доброчинність та заохотити підприємців до ще більших пожертв має на меті перший національний конкурс «Благодійник року», організаторами якого є Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячий світ», Центр філантропії, Український форум грантодавців та Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000». З 16 липня до 15 листопада журі має визначити переможців у п'яти номінаціях: «Транснаціональна корпорація», «Національна бізнес-структура», «Банк або фінансова установа», «Благодійний фонд» та «Приватна особа». Спробувати поборотися за першість у конкурсі можуть громадські організації, благодійні фонди, заклади освіти, культури чи охорони здоров'я та самі меценати. Номінувати своїх благодійників на участь у конкурсі можуть і самі одержувачі допомоги.

      Винагородою конкурсу буде публічне оголошення переможців, що має транслюватися кількома державними телеканалами. У майбутньому оргкомітет планує закласти на схилах Дніпра Алею благодійників, кожне дерево якої присвятять окремій компанії-призеру.

      «Підприємці хочуть, щоб їхні фірми хвалили, а споживачі продукції знали, що саме ці підприємства займаються благочинністю, — розповідає директор Українського форуму грантодавців Ігор Попов. — У світі склалася тенденція, за якої середній клас дивиться вже не лише на ціну та якість товару, а й на соціальну відповідальність бізнесу: благочинність та турботу про екологію». А голова оргкомітету конкурсу «Благодійник року» Сергій Летенко впевнений, що доброчинність — річ «заразна» і може передаватися завдяки ефекту ланцюгової реакції. «Це гарний приклад для інших», — стверджує пан Сергій.

      Згодом календар державних свят України має поповнитися ще одним — Днем благодійника. За словами радника голови Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Андрія Мiрошниченка, відповідне звернення вже надіслано до секретаріату Президента та Кабінету Міністрів. «Ми пропонуємо вибрати таким днем останню неділю перед сятим Миколаєм, оскільки саме цей святий уособлює доброчинність», — наголошує пан Андрій.

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>