Містер Брас озолотився

Містер Брас озолотився

Більше тижня ми чекали першу українську золоту медаль на чемпіонаті світу в Мельбурні, і вчора нарешті дочекалися. «Спливла» вона там, де, власне, була найбільша ймовірність: броварчанин Олег Лісогор виграв свою коронну дистанцію — 50-метрівку брасом. >>

Пристрілка з прицілом на Пекін

У передолімпійський рік кожен міжнародний старт має велике значення, тим більше, якщо це чемпіонат Європи. У французькому Довілі серед кращих стрільців континенту з пневматичної зброї українські снайпери не загубилися. У загальному заліку наші співвітчизники поступилися лише росіянам, у яких 5 золотих, 10 срібних та 6 бронзових медалей. «Синьо-жовта» команда настріляла, відповідно, 2 «золота», 6 срібних відзнак та 7 «бронз». >>

Снаряд на Сахарну Головку

Мешканцям селища Сахарна Головка, що в районі Севастополя, у понеділок неймовірно пощастило. Адже саме сюди міг поцілити артилерійський снаряд, випущений з великого росiйського десантного корабля «Цезар Кунников». Судно було пришвартоване біля причалу Мінна стінка, тобто неподалік центральної площі Нахімова, або ж іншими словами — у самісінькому серці «міста моряків». 57-міліметровий снаряд полетів у напрямку приміського селища Сахарна Головка і розірвався в повітрі. >>

Музей для окупанта

Ідею Президента Ющенка, побачену ним у Тбілісі, — створити в Україні Музей радянської окупації — несподівано підхопили не в Києві, а в Рівному. Днями директор обласного краєзнавчого музею Олександр Булига викристалізовував деталі свого задуму. >>

Прийшов, побачив, вжахнувся

Прийшов, побачив, вжахнувся

Виставку під назвою «Невідомий геноцид», яка присвячена Голодомору 1932—1933 років в Україні, було урочисто відкрито в приміщенні Європарламенту в Брюсселі за участі Прем'єр-міністра Віктора Януковича та голови українського МЗС Арсенія Яценюка. В експозиції представлено документальні та архівні матеріали на тему Голодомору. >>

Газовий шантаж

Напередодні увечері правоохоронців і еменесників підняв на ноги телефонний дзвінок мешканки однiєї з житлових багатоповерхівок приморського міста на вулиці Кримській. Ще б пак, адже жінка цілком серйозно повідомляла, що її 23-річний син, забарикадувавшись у квартирі, обіцяв висадити в повітря весь будинок. >>

Писанка котиться Україною

Півтораметрова гранітна хортицька писанка, пофарбована в яскраво-червоний колір, зі світлими крапками та лініями, повторює традиційні українські розписи. Її розписував художник Леонід Нікітін. А встановили пам'ятник прадавньому оберегу в північно-східній частині легендарного острова, повідомляє агенція УНІАН. На кам'яному постаменті напис: «Українська писанка. Краса. Добробут. Родовід». Пам'ятник височіє на місці відкритого на острові минулого року древнього святилища, яке також має обриси яйця, і датується ІІІ-ІІ тисячоліттям до нашої ери. Згодом на кам'яній стіні за пам'ятником з'явиться напис «Козацькому роду нема переводу», а територію навколо нього впорядкують. >>

І знову проти лому...

Криміногенна ситуація в регіоні залишається стабільною — донеччани знають, що найліпше дістатися домівки ще до смеркання. А також що береженого Бог береже, не варто показувати носа з помешкання й до того, як остаточно розвидниться. І недавній випадок у Горлівці, де скоєно замах на голову контрольно-ревізійної комісії місцевої організації політичної партії «Народний союз «Наша Україна», — чергове тому підтвердження. >>

Тегеран: гра з вогнем

Тегеран: гра з вогнем

Іран не лише став парією в очах Заходу, відмовившись припинити свої ядерні програми, але на додачу до цього створив ще одну гостру конфліктну ситуацію. Минулого тижня іранські ВМС заарештували 15 британських військових (вісьмох моряків та сімох морських піхотинців), які, за твердженням Тегерана, порушили іранські територіальні води в Перській затоці. Впродовж цього тижня британська влада висловлює все більше занепокоєння долею своїх військовослужбовців та готує незаперечні, як стверджує офіційний Лондон, фото та інші докази про те, що моряки таки не порушували територіальних вод Ірану. >>

Мета виправдовує засоби

Мета виправдовує засоби

Початок «терористичної» історії на Філіппінах був детективним. Двоє озброєних гранатами та автоматами чоловіків захопили в центрі столиці Маніли шкільний автобус, яким їхали на екскурсію 32 дітей зі старшої групи дитсадка та 4 —6-річні першокласники і дві їхні вчительки. Поліція оточила автобус, що зупинився у центрі міста перед приміщенням міськради, і почала вести переговори, в ході яких із подивом з'ясувала, що один з викрадачів є... керівником закладу, де навчаються викрадені діти. >>

Відень боїться чеського «Чорнобиля»

Відень боїться чеського «Чорнобиля»

Відносини між Чехією й Австрією, сусідами і членами ЄС, аж ніяк не можна назвати теплими та дружніми. Австрійські громадські організації за відвертого потурання влади мало не щотижня блокують прикордонні переходи між країнами, до подібних заходів збираються вдатися й чеські селяни. Відень погрожує Празі міжнародним судом. Останнім часом ситуація особливо напружена. Так, учора на кордоні з автрійського боку вишикувався велелюдний пікет з вимогою закрити Темелінську атомну станцію. >>

Помаранчі для ангелів

Помаранчі для ангелів

Шлях від виникнення ідеї до останньої презентації orANGELove проходила майже два роки. За цей час ЗМІ активно повідомляли то про зміну акторського складу, сюжету та назви фільму, то про участь одного з перших українських фільмів у міжнародних фестивалях. >>

Літературна «складчина»

Літературна «складчина»

Вітчизняний літпроцес складно назвати здоровим. З коліс українського книговидання винахідливі видавці ледь устигають виймати патики державних старань і сприянь, щоб хоч якось рухати видавничий віз. Навала привілейованої (бо переважно контрабандної) книжкової продукції з сусідньої держави й далі розчиняє у своїх хвилях українську книжку, не даючи дихнути їй на повні груди та вольно-широко розгорнути крила. На пальцях однієї руки можна порахувати українських письменників, які здатні прожити з літературної творчості. >>

Крутіть педалі!

Свого часу актори привласнили собі вислів «крутити педалі». Мовляв, лише постійність цього процесу може унебезпечити представників акторської професії від падіння. З артистами можна посперечатися. Бо в будь-якій іншій професії цей процес є не менш важливим. Але буде справедливо, якщо ми таки погодимося з акторами — вони заслужили на цю ексклюзивність. 27 березня, у Міжнародний день театру, Російська драма зібрала своїх друзів та глядачів на черговий, уже четвертий, «капусник». Дійство було закручене саме навколо поняття «крутити педалі». На «капуснику» провели церемонію нагородження лауреатів «Золота педаль», пожартували над першими особами держави та віддали належне спорідненим мистецьким жанрам — від хореографії до клоунади. >>

Сеанс непритомної хірургії

Цьогорічне пожвавлення мало чим відрізняється від дискусій попередніх років. Як і раніше, з'являється чимало впертих критиків, яких нервує сам факт державного заохочення мистецтва, в якому ніби вчувається тоталітарний сморід. По-друге, залишається актуальною проблема сумнівної спадщини: адже серед лауреатів Шевченківської премії фігурують кати і жертви, генії та кон'юнктурні покидьки. Позбутися частини власної історії та традиції найвища вітчизняна нагорода у царині культури не здатна, змиритися з нею — теж. І, нарешті, головна тема для медитацій: сама процедура визначення переможців залишається закритою та малозрозумілою для суспільства. Відтак діяльність Шевченківського комітету — одне з найбільших непорозумінь, нав'язаних іменеві Тараса Григоровича. >>

Усі дороги ведуть до... Ющенка

Усі дороги ведуть до... Ющенка

У«Народного союзу «Наша Україна» знову буде вирішальний з'їзд. Він пройде в останній день березня — саме цієї суботи минає термін, який ще минулого року, ставши головою ради «НУ», означив Віктор Балога. Керманич президентського секретаріату прийшов до керівництва партією, щоб оновити її. Ніхто не приховував, що Балога в «Нашій Україні» — тимчасовий голова. Його місія полягала в тому, щоб зачистити проблемні місця під прихід уже повноцінного лідера. Тривалі дискусії закінчилися тим, що нині головним претендентом на лідерство в «НУ» є... Віктор Ющенко. Якщо, звісно, на те буде його добра воля. >>

Хто заспокоїв Макса Бєшеного?

Хто заспокоїв Макса Бєшеного?

Резонансне повідомлення про те, що відомого російського бізнесмена Максима Курочкіна, який уже чотири місяці перебуває в Україні під арештом, застрелили просто у внутрішньому дворі Святошинського районного суду столиці, з'явилося на стрічках інформагенцій позавчора лише за годину після нападу. Незважаючи на те, що в будівлі суду було чимало преси — тут знову розглядали справу мільйонера Курочкіна про вимагання ним 10 тисяч доларів, спочатку нічого не було зрозуміло. Згодом з'ясувалося, що кілер поцілив Максу Бєшеному (так Курочкіна називали у кримінальних колах) прямо у серце, куля пройшла навиліт і важко поранила ще й конвоїра. За свідченнями охоронців, пан Курочкін прожив ще кілька хвилин після фатального пострілу. Журналісти «України молодої» негайно виїхали на місце події і були серед перших, кому вдалося проникнути у сховок кілерів на горищі будинку навпроти. >>

Тест для МВС: від Росії до «Озерки»

У МВС заперечують можливе інсценування смерті російського бізнесмена Курочкіна. «Я думаю, що ні в кого не повинно виникати запитання, чи вбили Курочкіна. Бо порушити кримінальну справу без трупа, без факту вбивства ніхто не може. Сьогодні є труп, є висновок судово-медичної експертизи. Це дійсно тіло Курочкіна», — заявив учора заступник міністра внутрішніх справ, начальник Департаменту кримінальної міліції Микола Куп'янський. >>

Жінка — не завжди королева Франції. Тракторист — не завжди вибір народу

Жінка — не завжди королева Франції. Тракторист — не завжди вибір народу

Серед 12 претендентів на посаду президента Франції лише чотири мають потенційні шанси на вихід у другий тур. Решта — лише барвисті статисти в цій грі. Ще раз погляньмо на дані опитувань соціологічної служби IPSOS: Ніколя Саркозі — 31,5 відсотка, Сеголен Руаяль — 24,5, Франсуа Байру — 19, Жан-Марі Ле Пен — 13,5. Це при тому, що 16 відсотків виборців досі не визначилися, за кого голосувати. Тож сюрпризи можливі. Найбільш реальні шанси подолати перше коло виборчих змагань, які відбудуться 22 квітня, й потрапити у другий тур мають, окрім Ніколя Саркозі, Сеголен Руаяль та Франсуа Байру. >>

А це — під помідорчики!

А це — під помідорчики!

Деякі адміністративні райони, особливо ті, що неподалік від столиці чи інших великих міст, до порушення земельного мораторію ставляться по-філософськи спокійно. Бо сувору заборону продавати власні чорноземи скасували уже давно! Не на папері, ясна річ, але вдячні покупці й не вимагають надмірної законності. Для них важливо «де факто» — аби землиці побільше та поближче до затишних столичних квартир. І районна влада завдяки широті своєї душі, як це не дивно, доволі часто йде назустріч.
Якщо так триватиме й далі, то офіційний дозвіл продавати сільгоспугіддя в деяких районах може виявитися простою формальністю. Шлагбаум тільки піднімуть, а за ним — уже суцільні таблички «Приватна власність». Бо жадібні на дармове українські чиновники придумали чимало хитромудрих схем, як обійти закон. Ось деякі з них. >>

Найкращий друг інвесторів

Під завісу минулого року Віктор Янукович розігнав Раду підприємців при Кабміні — громадський орган, який мав завдання аналізувати всі головні кроки уряду. Рада складалася переважно з дрібних та середніх підприємців, і їхні серця чомусь уперто не бажали битися в унісон із Партією регіонів та іншими представниками великого українського капіталу. >>

Своє болото ближче до тіла

Своє болото ближче до тіла

Знаннями про цілющі властивості підігрітих мінеральних вод, намулів та торфяних грязей володіли ще представники древньої офіційної медицини, а також знахарі й інші недипломовані ескулапи. У ХІХ столітті в середовищі європейської знаті, зокрема й підданих російського імператора, їздити «на води і грязі», приміром, у Баден-Баден (назва курортного містечка перекладається з німецької як «купатися-купатися») чи Карлсбад (тепер — Карловi Вари) було так само модно, як нині — на Багами та Гаваї.
На території сучасної України бальнеологічні установи розвивалися переважно в Криму, спершу за рахунок великого капіталу і царської казни, а потім — державного бюджету. На цьому тлі унікальним прикладом реалізації курортного проекту винятково силами українців в умовах іноземного панування став «Мінеральний живець «Черче», названий відомим письменником Богданом Лепким «українським Карлсбадом». У дещо видозміненому вигляді він функціонував і за радянської влади. Найчорнішими смугами в його історії стали два періоди: воєнний, коли лікувальні та житлові корпуси перетворилися на казарми для солдатів Bермахту, та кучмівського економічного безладу, коли курорт перевели на сезонне функціонування. Ще три року тому «Черче» мало не переступив межу безповоротної руйнації. >>

Не заважай, Тарасе!

Не заважай, Тарасе!

Майже чотири роки триває дискусія довкола зведення в Ужгороді нової будівлі Національного банку та перенесення пам'ятника Шевченку. Цьогоріч вона вийшла за регіональні рамки і сягнула Києва. >>

Міцкевич із Марією не посваряться

Йдеться про древню площу, яка отримала свою назву ще у 1862 році, — Марійська площа. Таке рішення прийняли у міськраді, враховуючи численні звернення громадських та релігійних діячів, які наголошували на тому, що статуя Божої Матері стоїть на площі Міцкевича, а це не зовсім коректно. >>

Чи вдасться «на дурня» переплисти «Атлантику»?..

У 90-х роках минулого століття майже національним видом спорту стало незаконне привласнення майна. Причому не тільки того, яке «погано лежало», а й яке справно працювало, літало, плавало тощо. Але на початку століття нинішнього здавалося, що доба «дикого капіталізму» залишилася позаду. Принаймні на це сподівалися журналісти, експерти та й, зрештою, більшість бізнесменів... >>

Фото на пам'ять

Фото на пам'ять

Війна зірок із надокучливими папараці триває. Аби спекатися фотографів, котрі стежать за кожним їхнім кроком, знаменитості чавлять нахаб автомобілями, лупцюють самі, натравлюють на них охоронців і, зрештою, подають судові позови за втручання в приватне життя. Але користі з того мало: «цікаві» фото все одно потрапляють у пресу, яка залюбки поливає «незгодну» зірку помиями. До всього, ображені папараці також звертаються до суду, який у таких випадках зазвичай стає на їхній бік. Швидше за все, так буде й у справі фотографів Скота Козмана та Ріка Федіка проти Деніз Річардз і Памели Андерсон. >>

В'єтнамські неприємності

В'єтнамські неприємності

Коли знамениті люди всиновлюють дітей з інших країн, нерідко трапляється так, що в нікому доти не потрібних сиріток несподівано знаходяться батьки, яким конче необхідно повернути сина чи доньку. Нещодавно в таку оказію потрапила Мадонна — рідний батько її прийомного сина з африканської країни Малаві висловлює претензії до співачки. А тепер, схоже, проблеми можуть чекати й на Анджеліну Джолі, яка на справі всиновлення малюків із бідних країн уже собаку з'їла. >>

Навколо світу підтюпцем

Британець Роберт Гарсайд здійснив мрію свого життя — потрапив до Книги рекордів Гіннесса. І не за якесь там дурнувате досягнення на кшталт випивання відра горілки трьома ковтками, а за справжній подвиг. Роберт пробіг навколо світу підтюпцем. Якщо довжина екватора становить 40 000 км, то сертифікат, отриманий Гарсайдом цього тижня, підтверджує: він залишив позаду аж 48 000 км і таким чином став першою людиною, котра обігнула підтюпцем усю Земну кулю. >>

Анекдоти

Дивний збіг: кров беруть якраз із того пальця, на якому обручка. >>

«А тепер — Шарапов. Я сказав — Шарапов!»

Україна повільно, але невпинно перетворюється на східноєвропейський аналог Колумбії: постріли у серце серед білого дня стають буденними, а вище керівництво старанно зберігає спокій та монументальну незворушність. Втім нервуються не лише бізнесмени, а й деякі урядовці — ті, у кого є бізнес, а значить, можливий конфлікт інтересів. Сподіватися на охорону, навіть найелітарнішу, нині стає важко: замість КамАЗів на сцену виходять снайпери та автоматники. >>

Акценти на туалетах не зайві

Акценти на туалетах не зайві

Український дім давно не бачив такого представництва: сюди позавчора по обіді з'їхалися «губернатори» і керівники районних адміністрацій з усієї України. На цьому заході також побував Президент України. >>

Попуск для розпуску

Глава держави не має наміру розпускати парламент до того часу, доки не будуть використані усі можливості щодо врегулювання кризи шляхом переговорного процесу. Віктор Ющенко підкреслив, що не є прихильником силових варіантів розв'язання проблем. «Дуже хотілося, щоб всі шанси, які у нас є по переговорному процесу, були використані», — відзначив Президент. При цьому він розкритикував спосіб, у який поповнюється коаліція національної єдності. Ющенко наголосив, що коаліція має формуватися на базі фракцій, а не на індивідуальному членстві нардепів. Нагадаємо, дехто з опозиції вважає, що цієї норми достатньо, щоб вважати коаліцію нелегітимною, а відтак — розпустити парламент. >>

Зміни без змін

Позиції «Нашої України» на Донеччині, м'яко кажучи, не надто завидні. Після гучного провалу «НУ» на виборах до парламенту і місцевих рад регіону (де представників «президентської» політсили й з лупою не відшукаєш) логічно було очікувати відставки лідера обласної організації партії, молодого підприємця Антона Клименка. Щоправда, люди з близького оточення головного донецького «нашоукраїнця» в цьому сумнівалися: мовляв, так легко зі своїм партійним портфелем Клименко не розстанеться. Очевидно, зблизька їм було видніше, оскільки, як засвідчила звітно-виборча конференція обласного осередку «НУ», пан Антон і справді поки що не має жодного наміру залишати посаду. >>