У Харкові лікарі-генетики зі стану аутизму виводять кожну десяту дитину — Юлія Гречаніна
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>
Так виборюють нагороди майстри саунного спорту (2005 рік, перший міжнародний турнір у Києві).
Iмпровізовані змагання найвитриваліших «любителів гарячої пари», напевне, влаштовували з давніх-давен. Але офіційно цей дивний вид спорту був зареєстрований наприкінці ХХ століття у фінському містечку Хейнола. Згодом почали проводити міжнародні змагання і навіть чемпіонати світу з саунного спорту.
У кабінці з однiєю прозорою стiнкою одночасно перебувають шестеро учасників, за якими уважно стежать судді. Кожні 30 секунд на каміння виливають півлітра води. Температура повітря в кабінці становить близько 110—120оС, але складність умов визначається не так температурними показниками, як рівнем вологості.
Результат фіксують лише в тому випадку, коли учасник вийшов «на волю» самостійно. Якщо ж йому допомагають це зробити, результат (час «відсидки») не зараховується. Також, згідно з правилами, спортсмен повинен сидіти з розплющеними очима й тримати підборіддя не нижче рівня плечей — класти голову на коліна не можна. За перше порушення учасник одержує попередження, за повторне його знімають зі змагань (виводять із кабінки).
Крім фінів, визнаними лідерами у саунному спорті сьогодні вважають білорусiв. В Україні свої «банних справ майстри» є також. Зокрема, киянка Валентина Зезюліна на одному з чемпіонатів світу посіла п'яте місце.
У чоловіків досягнення більш скромні. Щоправда, серед представників сильної статі конкуренція гостріша: якщо жінки зазвичай змагаються лише у півфіналі й фіналі, то чоловікам, перш ніж потрапити до топ-шістки, потрібно пройти три «пекельнi кола».
«На одному з чемпіонатів світу повітря у кабінці було не дуже «мокрим», тому багато хто протримався 15—17 хвилин, — розповідає один із найсильніших українських «сауністів» Олексій Свінцицький. — Наступного року організатори вирішили «прискорити процес», піднявши вологість до 80 процентів. Горіло все тіло, й люди «вилітали» з сауни через дві—три хвилини».
Наші «збірники» свідчать: нерідко на результат впливають побічні фактори, зокрема розташування учасників у кабінці. Зручнішим вважається місце біля виходу, найгіршим — біля самої перегородки, що розділяє пару, де зазвичай сидять учасники під третім і четвертим номерами.
А ще є маленькі хитрощі, які в олімпійському спорті прирівняли б до застосування допінгу. Кажуть, декотрі учасники використовують спеціальні мазі, що підвищують стійкість організму до високих температур. Подібні маніпуляції, звісно, виконують подалі від суддівських очей. Утім є й легальні прийоми, що допомагають протриматися в кабінці довше. Так, досвідчені «сауністи» радять дихати уривчасто й не на всі груди, а також весь час рухати в роті язиком, щоб попередити потрапляння у легені гарячого повітря.
Звичайна людина, дізнавшись про існування подібного виду спорту, може запитати: а навіщо ці страждання? Відповісти на це питання справді непросто. Але, напевно, така вже природа людини, що їй хочеться постійно випробовувати себе — у горах і в підземеллі, на морі й під водою, на лютому холоді й за пекельної спеки. Підкоривши одну вершину, справжній екстремал ніколи не зупиняється.
От і українські любителі високих і низьких температур нещодавно придумали новий вид спорту — екстриматлон, тобто двоборство, що поєднує саунний спорт й моржування. Спочатку учасники змагаються на витримку в сауні, а потім — у крижаній воді. Перемагає той, чий сумарний час виявиться найбільшим. Досвідчені «бійці» кажуть, що головне тут — правильно розподілити сили, адже перепад температур сягає більше 100 градусів, і якщо «перепаритися» в сауні, то у холодній воді можна втратити свідомість. В Україні пройшло вже декілька турнірів.
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>
Генетичну інформацію понад мільйона людей проаналізували науковці та знайшли 43 гени, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ПТСР. >>
В останні роки значно зросла популярність інноваційних засобів особистої гігієни, серед яких особливе місце займає електрична щітка. Цей пристрій не тільки спрощує процес чищення зубів, але й робить його набагато ефективнішим порівняно з традиційними методами. >>
"Ми сприятимемо розвитку відповідної інфраструктури та послуг трьох балтійських країн у Львові, Дніпрі і Житомирі", - каже прем’єрка Литви Інгрід Шимоніте. >>
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>