В'язень педофіла

07.09.2006

      Майже тиждень розшукували правоохоронці десятирічного хлопчика з Дніпрорудного, що у Василівському районі на Запоріжжі. Його 70-річна бабуся-опікун у заяві до міліції повідомила, що онук пішов із ровесниками на місцевий ринок... і не повернувся. За версією однолітків зниклого, той міг гайнути до моря, про яке давно мріяв. Однак працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх не задовольнилися одним напрямком пошуків і продовжували працювати за всіма можливими версіями. Зокрема,  відпрацьовували і місцевих мешканців, щодо яких була бодай найменша інформація про кримінальні нахили стосовно дітей.

      Про викрадення дитини не йшлося, доки у поле зору оперативно-пошукової групи не потрапив 43-річний інвалід, звинувачений не так давно у викраденні дитини і в педофілії (тоді виродок виявився неосудним і кілька років примусово лікувався в божевільні).  Поспілкуватися з підозрюваним вдалося не відразу: як з'ясувалося, він продав квартиру в Дніпрорудному і, як стверджували сусіди, поселився десь неподалік, начебто у селі Балки. Там його і знайшли.

      Як повідомив «УМ» співробітник Центру громадських зв'язків Запорізької обласної міліції Микола Шевченко, коли оперативники приїхали до будинку ймовірного зловмисника, вони побачили перед собою справжню фортецю. Недобудований сільський будинок був складений з бетонних блоків, на крихітних віконцях — товсті грати. Сусіди розповіли міліціонерам, що чоловік дуже замкнутий i до свого недобудованого помешкання нікого не впускає. Тож оперативникам довелося вдатися до хитрощів. Знеструмивши будинок, слідчі представилися бригадою району електромереж. Псих їх радо впустив. Коли ж заступник начальника кримінальної міліції у справах неповнолітніх Запорізького облуправління МВС Сергій Кузицький, як і його підлеглі, показав службове посвідчення, виродок замкнувся в собі і спростовував свою причетність до зникнення хлопця. Казав, що мешкає сам i ніяких дітей у його будинку немає. Явних слідів перебування в оселі дитини одразу дійсно не побачили, однак працівники міліції знайшли цілу низку газетних статей та книжок просто-таки моторошного змісту — всі вони стосувалися злочинів, скоєних щодо неповнолітніх.

      «Згвалтовані і вбиті діти», «Соціальні сироти», «Діти тікають від батьків», «Не бий мене, мамо!» — це заголовки незначної дещиці акуратно вирізаних публікацій. Оперативники зрозуміли, що йти з такої оселі зарано. Більш ретельний обшук виявив жахливий факт — зловмисник створив справжній підземний бункер-катівню. Вузький лаз до підвалу, більше схожий на шахту, був дуже майстерно замаскований в ніші каміну. За лазом — крихітна земляна яма. Там і знайшли хлопчину, виснаженого і заляканого, сильно застудженого, побитого та зі слідами опіків.

      Як потім розповів хлопець, «зустріч з оцим дядьком» відбулася на ринку. Той купив для нього спортивний костюм, пообіцяв нагодувати смачними стравами — і таки заманив на гостини. До Балок вони добиралися пішки — вірогідно, тому, що псих (чи ж, бува, не прикидається він дурником?) не поперся в автобус, аби не мати свідків, отож і кількаденне опитування пасажирів нічого не дало. До того ж село Балки розташоване ледь не будинок до будинку з Дніпрорудним. Від ринку шахтарського міста до села йти не більше півгодини.

      Як повідомив Сергій Кузицький, уже встановлено, що найменший зойк хлопця викликав у виродка спалах люті (він, зокрема, гасив на тілі дитини недопалки), що упродовж п'яти діб педофіл по п'ять разів кожної ночі виводив хлопця з бункера і завдавав йому п'ять ударів паском — ніби «ритуал» якийсь! Причому кат мав для цього вибір пасків; вони конфісковані як знаряддя знущання над дитиною. Під час нічних екзекуцій маніяк повчав хлопчика, що він не повинен кричати, що необхідно мовчки зносити всі тортури. А той факт, що в оселі затриманого міліціонери знайшли книги з анатомії та занотовані нелюдом на окремому аркуші антропометричні данi хлопчика, наводить на думку, що фінал цієї історії міг бути жахливим...

      Під час тижневої неволі хлопчик навіть не здогадувався, що літо вже завершилося i в його однокласників почалися шкільні будні. Наразі він у лікарні, з ним працюють психологи, а от із викрадачем в ізоляторі працюють слідчі. Ймовірно, не побіжної оцінки вартує причетність до уможливлення злочину психіатрів, котрі повинні були пильніше  контролювати поведінку спецпацієнта. Та й чи ж долікували його? І чому такі виродки живуть без ізоляції від суспільства?

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>