Брати Георгій та Платон Майбороди, здається, все життя прожили разом. Один за одним навчалися в класі українського класика Льва Миколайовича Ревуцького, автора безсмертної Другої симфонії та хорової поеми «Хустина». Разом воювали, разом потрапляли у полон, видиралися з концтабору. Майже одночасно викладали в консерваторії, з невеличким відривом отримували визнання і урядові нагороди.

Власним музеєм може похвалитися кожен театр. І навіть якщо статистика натякає на помилковість цього твердження, це зовсім не обмовка, насправді так воно і є. Просто дехто вже встиг оформити свою історію в експозиції, а фонди майбутніх музеїв ще й досі чекають свого часу вдома у театралів, у костюмерних чи в особистих архівах акторів та режисерів. Театр драми і комедії на Лівому березі днями поповнив лави тих, хто систематизував свою історію й урочисто відкрив власний музей. А першими про його необхідність заговорили актори-лівобережці.

Три дні, 4—6 грудня, у столичному Будинку кіно неординарна подія — «Відлуння» фестивалю архівних фільмів «Белые Столбы». Йдеться про фестиваль, який щорічно проводить один із найбільших кіноархівів світу — Держфільмофонд Росії (у минулому — СРСР). Ну а Білі Стовпи — то назва підмосковного містечка, де і мiститься сам архів.