Учора уряд розглянув диференційовані тарифи на газ для населення. «У цілому підхід такий: нормативи встановлено давно, ми їх залишаємо, — повідомив Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, відкриваючи засідання уряду. — Для тих, хто споживає до 350 кубометрів газу на місяць, ціна залишається така ж сама, яка зараз є з 1 травня» (тобто 22 копійки за кубічний метр за наявності лічильника і 24 копійки — за його відсутності. — Авт.). >>
Під час свого тижневого візиту до Сполучених Штатів Америки Катерина Ющенко зустрілася з дружиною американського Президента — Лорою Буш. Як повідомляє прес-служба Катерини Ющенко, зустріч перших леді обох держав відбулася у Білому домі. Пані Катерина, яка є головою наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», подякувала Лорі Буш за підтримку, яку урядові та неурядові організації Сполучених Штатів надають Україні у сфері охорони здоров'я, зокрема у рамках програм, спрямованих на боротьбу з ВІЛ/CНІДом, туберкульозом, пташиним грипом та на подолання наслідків Чорнобильської аварії. >>
Найбільший столичний оператор кабельного телебачення компанія «Воля-Кабель» оголосив про поетапне підвищення в 2006 році ціни на свої послуги. Як повідомляє УНІАН, з 1 липня цього року ціна повного соціального пакета (більше 30 каналів) складе 21 гривню. Для своїх абонентів, які мешкають у зоні так званих вузькополосних аналогових мереж і можуть приймати тільки 18 каналів із соціального пакета, компанія встановлює спеціальний розмір абонентської плати — 15 гривень. >>
Прем'єр-міністр Польщі Казімєж Марцинкевич позавчора відвідав із коротким робочим візитом Фінляндію. У Гельсінкі голова польського уряду мав зустріч зі своїм фінським колегою Матті Ванханеном, який очолює уряд з 2003 року. Головною темою розмов було піврічне головування Фінляндії в Європейському Союзі, яке вона перебирає на себе з 1 липня. У цьому контексті прем'єр-міністри Польщі та Фінляндії обговорили найважливіші питання: енергетичної безпеки, позиції обох країн на міжнародній арені та демократизації східних сусідів Польщі — Білорусі й України. >>
Свято Вознесіння, згідно з дослідженнями православних істориків, відзначається з глибокої давнини. А пророцтва про вознесіння Ісуса Христа на Небо були ще в Старому Заповіті. Іван Златоуст називає це свято великим, бо піднесення Боголюдини на небо означає примирення людства з Богом, колись порушене гріхопадінням Адама. Вознесіння Господнє символізує поєднання земного й небесного. Апостольські Постанови приписують здійснювати святкування в 40-й день після Пасхи, цей день завжди припадає на четвер. У IV ст. цариця Олена поставила храм на честь цього свята на місці Христового Вознесіння. >>
Майже половина всього дитячого одягу, який продавали на базарах і у великих магазинах півдня Китаю впродовж останніх трьох місяців, не відповідає засадничим нормам безпеки — такий висновок міститься в оприлюдненому в Пекіні звіті державного управління у справах промисловості та торгівлі в провінції Гуандун. >>
«Щодо проекту Ан-70 настала повна ясність — російською стороною ухвалено рішення про те, що вона виходить із цього проекту. Це краще, ніж відсутність рішення», — з цими словами міністра оборони Анатолія Гриценка фактично відкрилося нове, свіже дихання у вітчизняних авіаконструкторів. «Ясність» настала у Баку, під час спільної зустрічі Гриценка зі своїм російським колегою — міністром оборони РФ Сергієм Івановим. За словами Гриценка, звісно, було б краще, якби транспортного велетня робили разом, але остаточне рішення Росія нарешті прийняла. >>
«Він уже повернувся в Київ. Зараз він знаходиться вдома, відпочиває, зустрічається з мамою і друзями», — жваво запевняє пресу колишня «хазяйка» Київщини i подруга колишньої першої леді України Людмили Кучми народний депутат (тепер від Партії регіонів) Тетяна Засуха. За її словами, оскільки її чоловіку більше не загрожує ув'язнення (на минулому тижні Інтерпол зняв із міжнародного розшуку колишнього «губернатора» Київщини), то Анатолій Засуха мав змогу спокійно повернутися на Батьківщину. Мало цього, пані Засуха запевняє, що найближчими днями відбудеться прес-конференція, на якій Анатолій Засуха розповість про свої поневіряння за кордоном, i взагалі про все те, що «йому довелося пережити за цей рік». >>
Дніпропетровщина залишається єдиною областю в Україні, де ще не обрали голову обласної ради народних депутатів. Принаймні тоді, коли верстався цей номер нашої газети, ситуація залишалася незмінною. А з початком учорашньої сесії облради події набули несподіваної спрямованості. Голова територіальної виборчої комісії Анатолій Галка, який, згідно з чинним законодавством, веде сесію до обрання її голови, повідомив про ухвалу Кіровського районного суду Дніпропетровська за скаргою депутата від Блоку Юлії Тимошенко Дениса Борисенка про призупинення депутатських повноважень кандидата від Партії регіонів Олега Царьова. Підставою стало те, що він є ще й депутатом Верховної Ради. Найбільш інтригуючим є те, що Царьов вважався головним претендентом на посаду голови Дніпропетровської обласної ради. >>
Судячи з усього, добігає логічного завершення скандал навколо нападу на Бориспільського міжрайонного прокурора Олександра Кузовкіна. Нагадаємо, що два тижні тому в центрі столиці його кілька разів ударив пасажир «бімера», а водій іномарки прострелив йому праве стегно гумовою кулею. Навколо події одразу почалися інсинуації, деякі ЗМІ припускали, що до інциденту нібито причетний син Президента Андрій Ющенко, бо, мовляв, стріляв його охоронець, а сам хлопець знаходився поруч. Щоправда, окремі видання, заради об'єктивності, додавали, що доказів вони не мають. >>
Луганськ довго себе не змусив чекати і, як і низка обласних центрів України, відзначився у своїй неповазі до Конституції та державної мови. Учора слідом за міськрадами Харкова, Севастополя, Донецька, Дніпропетровська та Донецькою, Миколаївською облрадами депутати луганської міської ради ухвалили рішення про надання російській мові статусу регіональної. Повторити цей «подвиг» хочуть і херсонські обранці. >>
«Нафтогаз» останнім часом лихоманить. Ні, з фінансовим станом цієї компанії усе стабільно, просто за останні дні крісло керівника НАКу побувало під кількома статурами. Все почалося з того, що Апеляційний суд Києва де-факто відновив Ігоря Діденка, відомого за причетністю до справи про розкрадання грошей остарбайтерів, на посаді в.о. голови правління НАК «Нафтогаз України». Пан Діденко нібито й пройшов до будинку НАК у супроводі судових виконавців і представників правоохоронних органів. Благо, й період видався вдалим — після відставки Олексія Івченка «Нафтогаз» не мав повноцінного голови, хіба що в.о. Олександра Болкісєва. >>
Погідний день грудня 2005 року. Центр Києва. На вулиці Малопідвальній паркується 600-й «Мерседес», із представницького авто виходить не менш представницький чоловік. Сотню метрів він проходить пішки сам — до рогу Володимирської. При цьому якось ніби сторожко роззирається на різні боки. Біля кам'яного будинку Служби безпеки України його зустрічає солідного виду мужчина. Вони проходять усередину...
Пан із «Мерседеса» — Віктор Пшонка, заступник Генерального прокурора України у часи Помаранчевої революції (кажуть, саме він був одним з ініціаторів «силового» варіанта придушення Майдану), екс-прокурор Донецької області, а тепер — один із помітних «регіоналів», зв'язковий Ріната Ахметова і Ко. Біля «контори» його зустрічав Анатолій Мудров — нинішній заступник голови СБУ, а в минулому — також працівник Генпрокуратури. Мудров провів Пшонку до керівника Служби безпеки Ігоря Дріжчаного — в них мала відбутися зустріч. Про що вони говорили? Ми можемо тільки здогадуватися.
Звісно, немає нічого кримінального в тому, що керівник державної структури, хай навіть спецслужби, зустрічається з емісаром опозиції. Утім описане вище рандеву голови СБУ та довіреної особи Януковича, проведене в конфіденційному режимі, не було одноразовим. До того ж до Пшонки пан Дріжчаний зустрічався з іншим зв'язковим «донецьких» — Миколою Обіходом (у часи Кучми — одіозним заступником Генпрокурора та голови СБУ). Мали місце також таємні побачення Ігоря Дріжчаного з керівниками СДПУ(о) та Блоку Литвина на «спецоб'єкті №1» Служби безпеки в Чапаєвці під Києвом. Це ланки одного великого ланцюга, яким нинішній керівник СБУ від певного часу вирішив прив'язатися, про всяк випадок, до «бiло-синiх» сил. Усі ці контакти — елементи невтішної картини під назвою «деградація СБУ». Про цю картину ми й поговоримо нижче.
Про деградацію СБУ — це не журналістські вигадки. Про деградацію як чергове «де-» в розвитку головної спецслужби країни — після декомунізації, деКДБізації, девоєнізації — говорять самі працівники СБУ. І не лише говорять — намагаються бити у дзвони, пишуть доповідні керівництву відомства, уряду та держави. Інша річ, що, скажімо, голова секретаріату Президента Олег Рибачук перебуває з Ігорем Дріжчаним у вельми приязних стосунках, і тому листи від свідомих і чесних офіцерів на Банковій здебільшого ігноруються або ж до Президента, якому вони адресовані, не доходять.
Що залишається небайдужим службовцям СБУ? Іти на контакт із пресою. Так ця непроста, майже недоступна для ЗМІ тема стала надбанням журналістів «України молодої». >>
Протягом століть передаємо з уст в уста перекази, легенди про Берестецьку битву, про подвиг останніх 300 козаків і останнього захисника Берестецького поля битви, якого народ називає Іваном Нечаєм. Залишившись одним серед живих, він не здався ворогові і загинув як герой на невеличкому озерці, яке дивом збереглося до наших днів. Основну ж частину українського війська (близько 90 тисяч) вивів тоді з оточення через болотисту річку Пляшівку наказний гетьман Іван Богун... У 1844—1845 роках історик Микола Костомаров записав тут від селян низку переказів, легенд, пісень. Він ще застав на полі битви залишки земляних укріплень, які описав у своїй науковій праці. >>
Політологи, як і багато тих, хто активно цікавиться політикою, намагаються зробити прогноз щодо діяльності законодавчого органу держави. У статті Сергія Телешуна та Ігоря Рейтеровича «Якою буде Верховна Рада V скликання?» («УМ» від 11 травня) автори правильно підмітили причини посилення лобізму у новому парламенті, дали належний аналіз цьому явищу та відповідну оцінку. Але останні два речення про те, що збільшення прохідного балу до Верховної Ради стане остаточним відділенням політичного істеблішменту від широкого загалу і що «це призведе або до нового соціального вибуху, або, що більш можливо і більш небезпечно, до зростання соціально-політичної апатії українського суспільства», ще більше зміцнили побоювання щодо посилення дестабілізації в Україні в поствиборчий період. Цю тему автори не розвивали, а тому варто подати окреме бачення діяльності парламенту з урахуванням сказаного, але дещо з іншого боку. >>
Здавалося, твердження про те, що демократичне суспільство не може існувати без свободи слова, є аксіомою, яка, як відомо, не потребує доведення. Адже тільки за умови вільного вираження своїх поглядів та думок, а ще готовності відстоювати свої ідеали, проголошені під час Помаранчевої революції, ми зможемо зробити крок вперед назустріч європейській спільноті. Одначе реалії сьогодення наводять на думку, що деяким політичним силам, які ще вчора сповідували вищеназвані принципи, а сьогодні прийшли до влади, та свобода слова, що несуть у собі ЗМІ, стала кісткою в горлі, котрої будь-що необхідно позбутися. Причому для цього зовсім не потрібно вдаватися до так званих оперативних методів на зразок закриття «неблагонадійних» та «неслухняних» газет. Достатньо створити підгрунтя, на якому колективи редакцій просто не зможуть існувати, простіше кажучи, обмежити фінансування газет. >>
«Кіношна» вдача примхлива: сьогодні тебе режисери один поперед одним запрошують ощасливити їхню стрічку своїм гарненьким личком і талантом. А завтра, дивись, таких пропозицій може і не бути. Застрахуватися від підступних ударів долі вирішила поки що молода й успішна Пенелопа Крус. Презентуючи на фестивалі у Канні стрічку «Вольвер», де Пенелопа зіграла головну роль, актриса оголосила про створення власної кінокомпанії. «Я відкриваю нову главу в своєму житті і сподіваюся, що вона буде успішною», — сказала 32-річна зірка. Більше того, компанія Крус, яка вже й має назву «88 Продакшн», найближчим часом приступить до зйомок двох перших фільмів. >>
Зірки — як іноземні, так і наші, вітчизняні — люблять влаштовувати різні доброчинні акції на підтримку дітей, хворих, бідних та знедолених людей. Для того аби зібрати побільше грошей до «кошика допомоги», знаменитості що тільки не роблять: приторговують власним одягом, картинами, фотографіями, книгами, гребінцями, люстерками (словом, усяким непотрібом, який все одно довелося б викинути), співають, танцюють і навіть погоджуються дати урок йоги, погуляти по парку чи приготувати печеню для абсолютно незнайомої людини. >>
Учасники фінської групи «Лорді», що перемогла на конкурсі «Євробачення», повернулися додому мало не національними героями. Адже Фінляндія за понад сорок років вперше виспівала (точніше, виревла дурними голосами монстрів) собі перемогу. Тож з «лордами» на батьківщині носяться мов з писаною торбою. >>
Дивіться головну прем'єру сезону! Заради цієї ролі Євген Миронов відмовився від 20-мільйоннного контракту в Голлівуді. «Ідіот» на ваших телеекранах! >>
У тенісному календарі всього чотири турніри, на які за будь-яку ціну намагаються потрапити всі тенісисти-професіонали. Елітні спортсмени мають велике бажання перейти з категорії просто класних до розряду великих, занісши своє ім'я до когорти переможців змагань «Великого Шолома». Менш імениті — заявити про себе на очах усього тенісного світу, заробити собі грошей і слави. >>
Багато хто з нас пам'ятає, що в радянські часи дуже популярними були масові дитячі турніри з різних видів спорту. В тих стартах перші кроки робили чимало майбутніх професіональних атлетів, а більшість учасників тих стартів навіки подружилася зі спортом. Про популярний турнір на призи клубу «Шкіряний м'яч» у незалежній України на певний час забули, але потім він відродився і з кожним роком збирає під свої прапори все більше юних футболістів. Організаторами змагань виступили відома фірма з виробництва молочних продуктів і печива «Данон», національна Асоціація аматорського футболу України і той самий клуб «Шкіряний м'яч». >>
Останнім часом земельні «оборудки» непокоять ледь не всі силові відомства. Ще тиждень тому Генпрокуратура ініціювала відновлення кримінальної відповідальності за самовільне захоплення земель, бо, на думку заступника Генпрокурора Тетяни Корнякової, відповідну статтю Кримінального кодексу раніше ліквідувала Верховна Рада, тому що це було вигідно комусь із народних обранців. А вже на цьому тижні ініціативу Різницької підтримали i на Богомольця,10. Мало того, на відміну від ГПУ в МВС заявили, що їхнім відомством уже розроблено та подано на розгляд Кабінету Міністрів законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років ув'язнення за самовільне захоплення земельних ділянок. >>
В об'єктиви телекамер та на шпальти провідних ЗМІ потрапив черговий скандал зі столичною нерухомістю. Звісно, це не рівень «Еліта-Центру», але знову йдеться про зловживання чиновників на престижному Подолі, де нещодавно «випливла» унікальна гаражна афера, що відбулася «за сприяння» колишньої київської влади. Пересічному киянину добре відомо, скільки коштує гараж у столиці, бо оренда такого «стійла» для власного «залізного коня» сьогодні не поступається цінам на оренду житла у Києві ще два роки тому. >>
Невід'ємним атрибутом сучасного пейзажу навколо малих і великих міст стали розкішні кількаповерхові хатинки — палаци, в яких розкошують нові українці. Нерідко грошовиті власники зводять ці маєтки на прихопленій за допомогою несумлінних посадовців земельній ділянці незаконно. Втім здебільшого кричущі факти стають хіба що предметом обурливих розмов трудового люду, від яких «крутим» хлопцям ні холодно ні жарко. Бо правоохоронці зухвалі оборудки не завжди вміють помічати. >>
Рік тому, 1 червня 2005 року, «УМ» опублікувала матеріал «Війна на замку, ключ у ректора» — інтерв'ю з професором Київського національного університету ім. Шевченка, доктором історичних наук Віктором Королем. Редакція не мала підстав не довіряти доктору Королю (автору п'яти сотень публікацій на тему Другої світової війни), про якого отримала схвальні відгуки від істориків України і діаспори. Тоді я не почула від викладача майже нічого нового. Про те, що гуманітарні — «ідеологічні» — факультети Національного університету, передусім історичний, не зазнали кардинальних змін після перетворення державного ладу в Україні з тоталітарного на демократичний, мені як оглядачу відділу освіти в газеті доводилося упродовж останніх років вислуховувати і від викладачів, і від студентів, і від їхніх батьків. Здивувало інше. А саме, що на вимогу громадської організації ректор вільного державного ВНЗ намагався «вплинути» на викладача. Адже Віктор Король «посмів» опублікувати дослідження про битву за Київ, базоване не на радянській ідеології, а на свідченнях очевидців.
У вересні 2005 року редакція газети «Україна молода» отримала позов до Шевченківського районного суду на основі публікації «Війна на замку, ключ у ректора». Вимога: спростувати відомості, наведені в інтерв'ю Віктора Короля. >>
У своїй хатинці «на курячих ніжках» Олександра Семенівна Макаренко мешкає одна. Донька з Дніпропетровська навідується рідко. По сусідству хат на їхньому хуторі немає взагалі — у Заоріллі, що в Царичанському районі, їх залишилося не більше десятка. Ото й тільки навпроти сім'я з Дніпропетровська придбала садибу, до якої інколи приїздить. А так навіть слівцем перемовитися ні з ким. Тому бабі Саньці (так вона представилася кореспондентові «УМ») доводиться сподіватися лише на саму себе. >>
Такого несподіваного висновку дiйшли працівники контрольно-ревізійного управління в Черкаській області, коли перевірили 130 лікувальних установ та закладів Шевченкового краю. «Неефективний розподіл медичних препаратів iз виконання державних програм «Цукровий діабет», «Онкологія» та «Туберкульоз» Міністерством охорони здоров'я, яке відповідає за централізоване їх постачання, просто дивує, — розповідає «Україні молодій» прес-секретар контрольно-ревізійного управління у Черкаській області Інна Хімічук. — Адже область одержує лікарські засоби від цих недуг у значно більшій кількості, ніж їх потребує. Черкаський онкодиспансер направляв на адресу МОЗ України листи з проханням перерозподілити медикаменти в інші регіони, але відповіді так і не одержав. Оскільки не використані вчасно ліки підлягають знищенню, то державнi кошти знову летять на вітер». >>
Терапевти й дієтологи тепер, як і півстоліття тому, радять людям побільше вживати вітаміни «з грядки», аби не потерпати від нестачі в організмі корисних речовин. Хто не знає, що людям треба їсти моркву (в ній багато каротину), гризти яблука (вітамін С), жувати крiп та петрушку (джерело фолієвої кислоти тощо), ласувати вишнями (вітамін Р) і не відмовлятися від малокалорійних салатиків із огірків, помідорів та капусти (багато «правильної» води, вітамінів В2 і В6). Ось тільки ми отримуємо значно меншу «вітамінну дозу» з кілограму спожитої зелені, ніж наші бабусі й дідусі. Як стверджують дослідники з Техаського університету в Остині, фрукти й овочі сьогодні містять менше вітамінів і мінералів, ніж 50 років тому. >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
Корифеї слова і пісні >>
