Холодна облога

01.02.2006
Холодна облога

Проблема Алчевська почалася ось із цієї ями. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)

      Усього дванадцять діб дав на вирішення «алчевської» проблеми Президент України Віктор Ющенко, побувавши в «холодному» місті в понеділок. А поки в домівки алчевців прийде тепло, дітей керівництво держави та області вирішило вивезти в «Артек» та інші санаторії разом з учителями. Вирішується навіть питання про те, щоб тимчасово вивезти родини, які цього побажають, з дітьми в інші регіони. Тим часом відновленням комунальної системи міста займається майже 2,5 тисячі людей, які приїхали рятувати Алчевськ з усіх куточків України.

      На зустріч із Президентом мешканці Алчевська почали збиратися за кілька годин до оголошеного часу. Що, власне, не дуже й дивно: температура в їхніх квартирах у цей день практично дорівнювала температурі повітря на вулиці. Після щойно пережитих тридцятиградусних морозів мінус три-чотири градуси здавалися спекою. До того ж у багатьох квартирах луснули не лише батареї, а й труби каналізації. Натомість на вулиці можна було не лише подихати відносно свіжим повітрям (заводи таки працюють), а ще й поспілкуватися. Або перепочити в пунктах обігріву, де працівники МінНС пропонують не лише тепло, а ще й чай, куліш і навіть сухий пайок. Перевіряв: пригощають усіх, документів не питаючи.

 

За аварiєю в Алчевську порушено кримiнальну справу

      Рідкісна аварія тепер у нас обходиться без політики , а тут ще й у самому розпалі передвиборча кампанія. Однак настроїв типу «ми цьому «помаранчевому» Ющенку скажемо все» в натовпі не відчувалося. Скоріше навпаки: люди бачили, що їхньою бідою переймається саме центральна влада (лише два місяці тому новопризначений голова області Геннадій Москаль  хоча й устиг набути певної популярності, все ще вважається представником Києва). Тому якщо й чулися закиди на адресу влади, то стосувалися вони здебільшого міського керівництва. Переповідали, як у неділю, 22-го січня, об 11-й ранку, в помешканнях стрімко почали замерзати батареї, люди самі дзвонили до міськвиконкому й вимагали злити воду з внутрішніх домових мереж опалення. Це було зроблено із шестигодинною затримкою. Що сталося далі — країні уже відомо.

      Президента зустріли тепло — наскільки це взагалі можливо в таких обставинах. Основне питання, яке йому ставили (в різних варіаціях і з різним ступенем... толерантності): коли він зніме міського голову Миколу Кириченка? На що Ющенко відповідав дещо традицiйно: «Ви — громада, ви й вирішуйте. До 26 березня лишилося менше двох місяців». Ще на цю тему він повідомив, що порушено кримінальну справу за фактом аварії. Однак навряд чи прокурорам пощастить притягти до відповідальності Кириченка. Окрім того, що він і зараз користується недоторканістю, мер упевнено проходить по списках Партії регіонів до обласної ради...

      Цікава деталь: мер міста, дізнавшись, що опозиція в міськраді активно готує його відставку, зробив упереджувальний хід. Він сам скликав сесію, яка практично нічого не вирішила, зате успішно провалила голосування з висловлення недовіри міському голові і всьому складу міськвиконкому. Після чого з почуттям виконаного обов'язку ліг у лікарню. Як кажуть, з підвищеним тиском. Після цього управління міським господарством остаточно перейшло до Штабу з подолання наслідків аварії. Тобто фактично до голови облдержадміністрації. Цей факт констатував і Президент на робочій нараді із обласним бомондом.

Залiзничники приїхали працювати зi своїм житлом i ресторанами

      Головною темою наради, звичайно, була надзвичайна ситуація в місті, однак уже в контексті невідкладної реформи житлово-комунального господарства України. Власне, про реформу Президент  почав говорити, тільки-но вийшовши з машини на першій же зупинці — слухаючи пояснення щодо аварії над розритою трубою. Трубу замінити вже встигли на нову, а система ЖКГ залишилася незмінною. І Віктор Ющенко зробив висновок: «Концепцію треба міняти».

      Щодо процесу подолання наслідків аварії, то тут теж можна виявити цікаві закономірності. Наприклад, з’ясувалося, що найбільш дієздатна — і мобільна — структура  у країні, яка готова надати реальну технічну допомогу в таких обсягах — «Укрзалізниця».Тому голова облдержадміністрації попросив, а Президент погодився, зробити генеральним підрядником саме Державну адміністрацію залізничного транспорту України. Генеральний директор «Укрзалізниці» Василь Гладких виступив і головним доповідачем. За його словами, до Алчевська прибули вже близько двох тисяч залізничників — з технікою, обладнанням, матеріалами. І навіть із власним харчуванням — 14 вагонів-ресторанів. Житло в них теж власне — пасажирські вагони.

      Слід відзначити, що бадьорих промов щодо якнайскорішого подолання біди не було. Наприклад, Гладких пообіцяв завершити роботи на своїй ділянці (це 50 відсотків усього постраждалого житлового фонду) за 10 днів. Однак в окремих мікрорайонах, там, де заплановано замінити центральне опалення модульними котельнями, він відмовився їх запускати без висновків науковців. Залізничники вже залучили проектний інститут у Харкові. Вирішили, що на дослідження вчених знадобиться ще два дні додатково. Після чого Ющенко офіційно заявив: за дванадцять діб, починаючи з понеділка, 30 січня, весь Алчевськ буде з теплом. Зокрема, й ті будинки, де тепла не було й до аварії.

Без господаря реформа залишиться на паперi

      Чомусь на нараді практично ніхто не рвався до «мікрохвону». Якщо не брати до уваги подяки Президентові, з якою вийшла якась жінка «від народу» («Та я ж іще нічого не зробив», — здивувався Віктор Андрійович), присутні почули тільки лапідарні доповіді тих, хто безпосередньо керує роботами. Президент кілька разів повторював запрошення до слова, причому робив довгі паузи, аби бажаючі встигли наважитися сказати щось суттєве. У залі сиділи мери міст, начальники обласних служб і навіть голова обласної ради, він же головний «сепаратист» країни — Віктор Тихонов. Чи то Президент не знає його в обличчя, чи просто вважав недоречним в обставинах, що склалися, торкатися політики, але він не став допитуватися у Віктора Миколайовича, щоб робили тепер «пісуарники», якби не злякалися власної сміливості і таки відкололи від України Схід.

      А цікаво було б почути. Особливо з огляду на те, що керівника облради в Алчевську побачили вперше з 22 січня. Не менш цікаво буде послухати, як прокоментують візит Президента контрольовані Тихоновим засоби масової інформації. Та як би там не було, а керманичі області втратили слушну нагоду викласти в очі головному своєму опонентові власну концепцію реформування ЖКГ. Тому здебільшого на цю тему говорив глава держави.

      Є певні сподівання, що нинішня влада таки скористається нагодою, аби нарешті радикально змінити непідйомну галузь. Основні параметри майбутньої реформи, як її бачить Президент, мабуть, немає потреби переповідати детально. Зрозуміло, що йдеться про створення конкурентного середовища в комунальній сфері, кардинальний перегляд тарифної політики, кардинальне вдосконалення системи обліку тепла, води, газу і всього, що піддається обліку. Не така вже й нова, однак від того не менш справедлива теза: низькі тарифи працюють здебільшого на користь багатих. Бо вони набагато більше споживають. А для найбідніших виділяються субсидії. От тільки 700 мільйонів виділяється на дотації бідній людині. Споживається — 317 мільйонів. Треба, аби місцева влада заздалегідь знала, де мешкає кожна людина, що потребує субсидії.

      Кількість родин, що отримують субсидії, в Україні скоротилася майже в 4 рази — з 5,1 до 1,3 мільйона сімей. А з іншого боку, якщо в 2003 році середня сім'я витрачала 10 відсотків свого бюджету на оплату комунальних послуг, то в 2005-му — вже тільки 7,6 відсотка. Тобто гроші є і в держави, і в населення. Використовуються вони непродуктивно. На думку експертів, одна третина коштів, що йде на виробництво тепла, — розкрадається. До речі, наводячи рiзноманітні статистичні дані по країні в цілому, Віктор Ющенко підкреслив, що тиждень намагався отримати статистику по Алчевську, однак її йому так і не надали.

      Прибічники реформи отримали у свої руки зброю універсальної дії. Тепер на будь-які закиди, не вдаючись до просторікувань, вони просто мають згадувати назву східноукраїнського міста. Судячи з усього, Президент вирішив часу не гаяти і вже максимум за місяць скликати всеукраїнську нараду з питань реформи житлово-комунального господарства країни. Ющенко згадав одну деталь, про яку зазвичай не згадує ніхто. Він назвав серед суб'єктів реформи не лише тих, хто продукує комунальні послуги, але й тих, хто їх споживає. Причому не як пасивних страждальців, а як активних господарів. У якому юридичному стані виступатимуть ці господарі — домових комітетів, кондомінімумів абощо — це, очевидно, ще має стати предметом обговорення. Однак без господаря житла жодна реформа залишиться паперовою.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

      Учора в Алчевську без тепла ще залишалися 546 житлових будинків, 16 дитсадків, 14  шкіл та 9 медзакладів. Як повідомляє прес-служба МінНС, у цілодобовому режимі тривають роботи з ремонту внутрішніх тепломереж будинків та поетапного їх підключення до тепла. До опалювальної мережі вже підключено 131 житловий будинок (за добу — 34 будинки), ще 98 будинків готові до подачі тепла. Підрозділами МінНС розгорнуто 19 пунктів обігріву.

      До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, крім бригад комунальних служб і підприємств міста, додатково залучено бригади зі спеціальним обладнанням iз Криму, всіх областей, Києва та Севастополя, Донецької та Придніпровської залізниць (усього 2167 осіб і 73 одиниці техніки, у тому числі від МінНС — 250 людей та 55 одиниць техніки).

      Координує відновні роботи Штаб iз ліквідації надзвичайної ситуації.

  • «Поверніть нам Україну!»

    ...Поїздка у Крим до друзів лише на перший погляд здавалася мені приємною пригодою, а в реальності подорож перетворилася на постійне нервування, втрачений час та зустріч із людьми, повними розчарування. >>

  • Зцілення за гамбурзьким рахунком

    Збройні сили Німеччини — Бундесвер — мають загалом п’ять госпіталів у різних містах країни. Ми заходимо в той із них, що в Гамбурзі, на Лессерштрасе, 180. Надворі зимно; стоїть густий, як молоко, туман — такого в найбільшому портовому місті ФРН не бачили вже давно. >>

  • Хто рано встає, тому вишиванки — на вибір

    То колись пана було видно по халявах. Нині треба брати вище. На піку популярності — вишиванки. За ними легко ідентифікувати українців, скажімо, в натовпі на Манхеттені, Єлісейських полях чи на ЧС-2014 у Ріо-де-Жанейро. Що вже казати про Україну. >>

  • На півночі, де ялинки ростуть

    Йдеться не про крайню північ, де казкова Герда шукала свого Кая, а про північ Сумщини. Край, утім, не менш красивий, ніж казковий.

    Пам’ятаю, коли ще студенткою–практиканткою вперше приїхала до північних районів області, була вражена дерев’яними будинками, воротами з дерев’яними дашками... >>

  • Хильнемо історії?

    Ще задовго до появи в Тернополі цього незвичайного музейного закладу тут було створено «Самогонну ресторацію» — родинну корпорацію закладів громадського харчування, емблемою якої є долоня із зображеним на ній серцем. Такий символ господарі пояснюють прагненням вкладати у справу своїх рук максимум любові. >>

  • За Київ, до перемоги!

    Осінній недільний ранок для мешканців житлового масиву Троєщина минулого тижня був особливим. Адже на вулицях району можна було побачити німців, що спокійно розгулювати з автоматами в руках та мило посміхалися перехожим. Здавалося, ніби зараз не 2013 рік, а період Великої Вітчизняної і столиця знову окупована гітлерівцями. >>