Наш «м’яч над сiткою»:

16.09.2005

      Заклик «УМ» до Федерації волейболу України зробити свою роботу відкритою для ЗМІ залишився без відповіді. Справді, кого там має цікавити, чому перед Євро-2005 чоловіча збірна не провела запланованих зборів і згодом програла всі матчі у своїй групі. Ніхто не має бажання аналізувати, чому підопічні Віктора Михальчука гідно протистояли майбутнім фіналістам чемпіонату Європи — росіянам та італійцям, яким поступалися лише кількома очками в кожному із сетів, але зазнали більш вражаючих поразок від хорватів і поляків, нижчих за класом, ніж фаворити групи. А оскільки коментарі офіційних осіб ФФУ відсутні, то не дивно, що в шанувальників волейболу країни з'являється своя версія. Річ у тім, що збірна України відразу після завершення групового турніру Євро-2005 вирушила на запланований (!) комерційний турнір у Казахстан. Вирішуйте самі, чи мали бажання наші волейболісти уникнути абсолютно останнього місця «на Європі» й продовжити боротьбу в Римі, якщо попереду чекала перспектива підзаробити «азіатських» грошей?

      Поки «верхи» мовчать, несподівано прокинулася волейбольна столиця, де занепад давно дійшов кризової точки. Мало того, що в Києві з його славними традиціями і можливостями немає жодної команди в чоловічій та жіночій суперлігах, так за останні три роки кількість клубів нижчих дивізіонів скоротилася з п'яти до одного! «У цієї чоловічої команди вищої ліги навіть ще не має назви», — сказав на прес-конференції в УНІАНі віце-президент Київської федерації волейболу Віктор Калігерман. Сподіваємося, що «крига скресла» і бодай на столичному рівні інформацію про «м'яч над сіткою» ми одержуватимемо з перших вуст.

      А привід для зустрічі з журналістами справді був, адже від учорашнього дня стартував Кубок Федерації волейболу Києва, який не проводився уже аж 14 років. Як повідомив виконавчий директор КФВ Олег Баркар, у відродженні колись традиційного міжнародного турніру візьмуть участь п'ять команд з України — Київ, Чернігів, Чернівці, Хмельницький і Бориспіль та одна з Росії — з міста Великі Луки. Прийматиме змагання спорткомплекс «Сокіл».

      Пан Калігерман поскаржився, що у столиці вже багато років відсутнє фінансування волейболу та бракує приміщень для тренувань, не кажучи вже про відповідні зали для турнірів. І це при тому, що Київ має аж сім шкіл, де готують волейбольну зміну.

      Утім, як наголосив віце-президент КФВ, є реальні плани відродження цього виду спорту в столиці. Ще в червні делегати звітно-виборчої конференції міської федерації  зійшлися на тому, що найближчим часом у Києві буде створено декілька волейбольних центрів iз підготовки обдарованих дітей. Крім того, для всіх любителів волейболу в зонах відпочинку навесні облаштують грунтові майданчики та проводитимуть турніри та фестивалі з пляжного волейболу.

      Київ волейбольний, судячи зі слів «спікера» прес-конференції, найближчим часом доведе, що «хоче і може» розвивати цей вид спорту. Скажімо, з 23 по 28 жовтня відбудеться міжнародний турнір для восьми команд хлопців (зокрема, за участю представників Москви, Балтії, Білорусі та Молдови). За системою «осінь-весна» триватиме турнір аматорських ліг за корпоративним принципом формування (банківська, адміністративна, політична, підприємницька, дипломатична тощо). І взагалі, сенсацією можна вважати те, що фінал аматорських змагань заплановано провести у Палаці спорту.