Тимчасовий занепад чи агонія?

13.07.2005
Тимчасовий занепад чи агонія?

Дефіле моделей Джона Гальяно у сукнях, створених для дому «Крістіан Діор». (Фото РЕЙТЕР.)

      Як не прикро це відзначати, але висока мода потроху вимирає. І свідченням цього є не тільки щорічна відмова того чи іншого модного дому від участі в паризькому — тобто головному на планеті — тижні «от кутюр», а й той факт, що її учасники щоразу виставляють дедалі ближчі до повсякденного одягу колекції. З одного боку, це, може, не так уже й погано, бо «обивателі» завжди скаржилися на те, що продемонстровані на тижнях високої моди вигадливі туалети просто неможливо носити. А з іншого — на те ця мода й називається «високою», аби, як і кожне мистецтво, керуватися думкою не пересічного споживача, а справжніх цінителів і знавців.

      Загалом у рамках тижня «от кутюр» сезону осінь-зима-2005—2006 свої колекції показували 17 метрів цього «жанру». Серед них були й «важковаговики» на кшталт «Крістіан Діор» та «Шанель», і менш відомі будинки — наприклад, Франк Сорб'є чи Аделін Андре. Більшість моделей критики охрестили «напіввисокою» модою, оскільки було очевидно, що вони не лише менш вигадливі, ніж це прийнято в класичній традиції «от кутюр», а й дешевші. Щоправда, витребенистих головних уборів і екстравагантних елементів цьому одягу не бракувало, але ж кожен фахівець розуміє, що двометровий заввишки капелюх або триметровий завдовжки шлейф за спиною — це ще зовсім не ознаки справді високої моди...

      Причому, як не дивно, одяг саме такого штибу представив на розсуд публіки навіть «енфан терібль» моди Жан Поль Готьє. Спасибі головному дизайнеру «Шанель» Карлові Лагерфельду — хоч він порадував шанувальників високого модного мистецтва не нав'язливою, зате помітною кожному справжньому знавцеві розкішшю й гламуром. Зрештою, недарма ж колекція «Шанель» так і називалася — «Прихована розкіш». Навіть манекенниць метр обрав відповідно до цього «бренду»: красивих, з гордим поглядом і величною поставою. Після того, як «шанельні» кралі в одязі від Лагерфельда продефілювали подіумом у королівських манто, розшитих стразами й пір'ям, а потім поскидали їх, продемонструвавши публіці вечірні сукні й костюми, що бездоганно гармоніювали з верхнім одягом, зал влаштував Карлові овацію. Адже він залишив прихильникам високої моди бодай надію на те, що «от кутюр» іще дихає...