Наша марка — наш голодомор

23.10.2003
Наша марка — наш голодомор

      Перша марка незалежної України, присвячена голодомору 1932—1933 років, після всіх дизайнерських страждань уже побачила світ. Нагадаємо, створена у співпраці українців та діаспори в США, вона вже була готова до випуску, однак хтось із небайдужих помітив, що зображені на ній люди виявилися цілком конкретними росіянами. Тепер же, повідомляє «Київ Пост», цю грубу недоречність ліквідовано, і марка (її ви бачите на знімку) встигне побачити світ до відзначення 70-річчя трагічних роковин.

      Тим часом до цієї сумної дати мусить ухвалити заяву і Генеральна Асамблея ООН. Про це розповів на конференції, присвяченій темі голодомору в Україні 1932—1933 років, посол нашої держави в Італії Борис Гудима. В заяві, за його словами, ГА ООН мусить привернути увагу світової спільноти до факту голодомору. Раніше, нагадаємо, Україна наполягала, аби Об'єднані Нації не тільки визнали факт голодомору, а й засудили його як геноцид, спрямований проти українського народу. Тепер, як стверджує Бі-Бі-Сі, заява виглядатиме доволі пом'якшено, навіть саме слово «геноцид» буде вилучено з її тексту. Оглядачі сприйняли як несподіванку те, що українські дипломати, схоже, відмовилися від планового формату резолюції і погодилися на нижчий за статусом документ. Це пов'язано зі спротивом Росії, а також США та Великої Британії, які вважали, що ухвалення жорсткої резолюції з приводу голодомору в Україні спрацює, наче «принцип доміно», тобто невдовзі прийняття подібних документів щодо власної історії вимагатимуть, скажімо, чорношкірі громадяни Сполучених Штатів  або колишня британська колонія Індія. На що  Борис Гудима відповів Бі-Бі-Сі, що, мовляв, важливий не формат, а інформування світу про факт голодомору.

      Посол в Італії також повідомив згаданій радіостанції, що Італії як країні, котра нині головує в Євросоюзі, теж надіслано відповідне звернення, Рим пообіцяв розглянути його, однак наразі відповіді Україна не отримала. Зате окремі парламенти в Європі, яким близька тема національного переслідування, готові підтримати заяву щодо голодомору в Україні. Так, за даними організації «Європейський рух в Україні», баскський парламент (шкода, що не вся Іспанiя) одностайно прийняв резолюцію, якою засудив штучний голодомор в Україні 1932—1933 років. «...Поза всяким сумнівом, Йосип Сталін та його тоталітарний режим вчинили жорсткий геноцид, щоб знищити будь-який прояв політичного та культурного самоусвідомлення та право на самовизначення українського народу», — йдеться, зокрема, в ухвалі васкського парламенту.

      Досі, нагадаємо, спеціальними документами засудили факт голодомору як геноциду проти українського народу парламенти Канади та Аргентини.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>