Осінь

14.09.2021

Осінь дивиться прямо в обличчя,
Подарує мені самоту...
Осінь кличе, давно вона кличе
І скидає фату золоту.
За порогом повільно кружляє
Жовте листя, шукає землі.
На воді на добро замовляє
Бабця вже у сусіднім селі.
Від дощу набирається сили
Вітер в полі і хмари несе,
Щоби трави пожовклі тремтіли
І хилилося нижче усе...
Птах журливо кричить на узліссі,
Зойком душу бере за живе,
Бо комусь не сидиться на місці,
Як і річці, що вільно пливе...
І сьогоднішнє нині, в цю пору
Набирає все більше ваги.
Звір ховається глибше у нору,
Доки ще не упали сніги...

 

Олександр ВРУБЛІВСЬКИЙ
Житомир

  • А чорне — то журба...

    Дмитро Павличко — співавтор Конституції України, один із перших дипломатичних представників нової Української держави. >>

  • Огоньок з флячками

    Можете кидати в мене капцями і банановими шкуринками, але я таки подивився останній «Галубой аганьок». >>

  • Казати чи перестати,

    Тепер, коли мене питають, що є найважливішим у вихованні дітей різних поколінь, я без жодного сумніву кажу, що найголовніше — багато говорити. >>

  • Війна «розговорила»

    Кілька вартих уваги результатів нового опитування, яке я на грант Канадського інституту українських студій замовив Київському міжнародному інститутові соціології. >>

  • Гімн Свободи

    Усього за кілька тижнів свого життя унікальна поема вразила людей вибуховим визнанням. >>