У Черкаській обласній бібліотеці згадували родину Симиренків, яка розбудовувала Україну

28.02.2020
У Черкаській обласній бібліотеці згадували родину Симиренків, яка розбудовувала Україну

Співголова клубу Людмила Дядик, завідувачка відділом краєзнавства Черкаської обласної бібліотеки імені Тараса Шевченка демонструє раритетне останнє прижиттєве видання «Кобзаря», видане у 1860 році коштом Платона Симиренка у Санкт-Петербурзі. (Фото автора.)

У Черкаській обласній бібліотеці імені Тараса Шевченка відбулося засідання краєзнавчого клубу «Моя Черкащина», тема якого — «Симиренки: феномен одного роду».
 
 
Про родину славних земляків, успішних підприємців i меценатів, котрі вийшли з кріпаків і свого часу успішно розбудовували Україну, розповіли Василь Мельниченко, голова обласної організації НСКУ, професор Черкаського національного університуту імені Богдана Хмельницького та співголова клубу — Людмила Дядик, завідувачка відділом краєзнавства обласної бібліотеки.
 
 
Вони наголосили на тому, що завдяки зусиллям представників родини Симиренків на Черкащині з’явилися паростки українського підприємництва та було закладено основи національної економіки — керівники торговельно-промислової фірми «Брати Яхненки-Симиренки» ще на початку XIX століття розробили та впровадили в життя унікальну модель господарювання, забезпечили добробут та соціальний захист своїм працівникам.
 
Видатні українські підприємці Симиренки та Яхненки в 1840-х роках побудували на Городищині сучасні цукровий та машинобудівний заводи. Упродовж кількох десятиліть фірма «Брати Яхненки-Симиренки» була монополістом у виробництві та торгівлі цукром не лише в Російській імперії, а й на ринках Західної Європи.
 
Симиренки були заможними і щедрими людьми, тож вони фінансували видання майже всіх українських часописів, етнографічних та історичних наукових праць, надавали матеріальну підтримку українським науковцям, письменникам, художникам, артистам та громадським діячам. Наприклад, коштом Платона Симиренка було видано «Кобзар» Тараса Шевченка.
 
Із цієї родини вийшли і відомі вчені-садівники — Левко та Володимир Симиренки, які виростили сорт яблуні — Ренет Симиренка.
 
Також на зібранні клубу «Моя Черкащина» почесний краєзнавець України Микола Борщ прочитав уривки зі своєї поеми «Платонів хутір — геніїв колиска», було переглянуто документальний фільм про родину Симиренків та тематичну книжкову виставку.
 
«Такі зібрання клубу краєзнавців Черкащини ми проводимо, як правило, раз у місяць. Але буває і частіше. Приміром, не так давно презентували фундаментальну книгу «Драбів і Драбівщина.
 
Нариси з історії рідного краю» журналіста-краєзнавця Віктора Козоріза, який живе у Харкові, але не пориває звязків із малою батьківщиною», — говорить «Україні молодій» головний краєзнавець Черкащини Василь Мельниченко.
 
За його словами, вже найближчим часом краєзнавці Шевченкового краю планують провести презентацію чергового номера «Краєзнавство Черкащини». Потім у Богуславці дослідники збираються презентувати репринтне видання книги Михайла Максимовича «Українські народні пісні».
 
Нагадаємо, що 2020 рік Городищенська районна рада Черкащини оголосила Роком родини Симиренків. Адже цього року виповнилося 165 років із дня народження Левка Симиренка, Василю Симиренку буде 185 років, 200 років — Платону Симиренку та 230 років — Федору Симиренку, основоположнику цього славетного роду.