Місток спотикання: місія ЮНЕСКО в лютому інспектуватиме Київ

28.01.2020

Вплив релігії на «уми» важко переоцінити, навіть у наш час науково-технічного прогресу.
 
Особливо це актуально для України, адже «північний брат» веде не лише війну на сході нашої держави із застосуванням своєї військової армади, а й активно просуває гібридну війну на всій території нашої країни — маючи за ідеологічних бійців попів московської церкви, які прикриваються першою частиною офіційної назви УПЦ МП. Однією з таких релігійних цитаделей РФ в Україні (і це не новина) є Києво-Печерська лавра.
 
Цю святиню московські попи безбожно перебудовували-добудовували на свій розсуд. Це будівниче святотатство вже не один рік викликало тривогу в Комітеті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — міжнародної організації, спеціалізованої установи ООН, яка за співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє охороні пам’яток культури тощо. 
 
Укотре Комітет всесвіт-ньої спадщини ЮНЕСКО в липні нинішнього року в Китаї розгляне питання збереження об’єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Ініціатором цього стало Міністерство закордонних справ України, яке запропонувало КМДА і Мінкультури прийняти в Києві перед тим, у лютому, моніторингову місію для оцінки стану об’єкта з метою уникнення можливості його внесення в список об’єктів, що перебувають під загрозою.
 
У листі МЗС від 28 грудня 2019 року (зареєстрованого лише 13 січня 2020 року), зокрема, йдеться: «9 червня — 9 липня 2020 року в м. Фучжоу, Китай, відбудеться 44-та сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, під час якої важливим для України буде розгляд питання про стан заощадження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». У разі, якщо за підсумками обговорення буде підтверджено наявність загрози зазначеному видатної універсальної цінності об’єкту, існує ризик включення його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як об’єкта, що перебуває під загрозою».
 
Наголошується, що українська сторона повинна до 1 лютого 2020 року подати до Секретаріату ЮНЕСКО оновлений звіт про стан збереження зазначеного об’єкта, який буде розглянуто в ході сесії КВС ЮНЕСКО. «У рішенні міститься звернення до української сторони щодо доопрацювання Плану управління зазначеним об’єктом, а також прийняття та імплементації Генерального плану Києва», — підкреслюється в офіційному листі.
 
У документі повідомляється, що в грудні 2019 року було передано в Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО листа міністра культури, молоді і спорту, адресованого директору Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та директору Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць, яким підтверджується готовність Мінкультури прийняти загальну Реактивну моніторингову місію з метою оцінки стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди. Києво-Печерська лавра» в період з 10 до 15 лютого 2020 року.
У МЗС поінформували, що під час зазначеної сесії передбачено розгляд питання про модифікацію кордонів буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди. Києво-Печерська лавра». У МЗС пропонують Міністерству культури, молоді та спорту України у взаємодії з КМДА, щоб уникнути прийняття рішення КВС ЮНЕСКО щодо згаданого об’єкта, яке може мати небажані наслідки для позитивного позиціонування України на міжнародній арені, завчасно вжити належних заходів у рамках виконання відповідних рішень попередніх сесій КВС ЮНЕСКО і підготовки до його 44-ї сесії.
 
Додамо, що в лютому 2019 року на виконання рекомендацій 42-ї сесії ЮНЕСКО, які відповідно до Закону «Про охорону культурної спадщини», є обов’язковими для виконання, Україна подала до Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО матеріали щодо розширення охоронної (буферної) зони об’єкта «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра». Згідно з цим проєктом, ділянка, на якій зараз зведено мостовий пішохідно-велосипедний перехід, буде потрапляти в межі буферної зони.
 
Нагадаємо: Україна є членом ЮНЕСКО ще з 12 травня 1954 року. З 1962-го в Парижі функціонує Постійне представництво нашої держави при ЮНЕСКО. Це членство стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації.