Полтавська битва за права людини: як шведська чиновниця цікавилася гострими питаннями

16.10.2019

У Полтаві побувала Емма Броберг, керівник офісу стабільності шведської провінції Вестерйотланд, що розташована в південно-західній частині Центральної Швеції.
 
 
Загалом у цій скандинавській країні — 21 провінція (на кшталт наших областей). Пані Емма очолює щось на зразок комітету із захисту прав людини органу місцевого самоврядування.
 
 
На жаль, у Полтавській обласній раді подібного комітету немає. Утім, як зазначила шведка, згаданий комітет створений порівняно недавно — в 2011 році — і є унікальним не лише для Швеції, а й Євросоюзу загалом.
 
 
Головна мета поїздки, за її словами, — дізнатися, як реалізуються на місцевому рівні проекти Програми розвитку ООН, оцінити ситуцію з дотримання прав людини, налагодити контакти з представниками громадського сектору Полтавщини. Можливо, згодом влада провінції використає це для встановлення партнерських зв’язків з українською областю.
 
Аби мати об’єктивний зріз життя нашого регіону, в офісі координатора ПРООН у Полтавській області Вікторії Курилко, що розташований у приміщенні Полтавської облдержадміністрації, Емма Броберг зустрілася з місцевими журналістами, екоактивістами, представниками жіночих організацій.
 
Президент громадської правозахисної організації «Полтавський медіа-клуб» Людмила Стельмах розповіла гості зі Швеції, що їй як журналісту-правозахиснику доводиться досить часто писати про порушення прав людини. 
 
— Цими днями опубліковане моє останнє журналістське розслідування про вбивство трьох фермерів у Дніпропетровській області з метою заволодіння їхнім майном та землею. Власне, рейдерські захоплення в Україні нерідко відбуваються на замовлення, за потурання та участі народних депутатів, правоохоронців, державних реєстраторів. На жаль, ці кричущі факти дуже погано розслідують.
 
— І що ви робите, аби змінити ситуацію на краще? — поцікавилася Емма Броберг. 
 
— В Україні така традиція: тільки після того, як журналісти висвітлять якусь проблему, скажімо, ту ж корупційну схему, її починають «бачити» і правоохоронці. Наприклад, був такий прикрий випадок: у місті Миргород райрада на прохання тодішнього голови райдержадміністрації у 2017 році створила охоронну структуру «Щит Миргородщини», яку використовували й для розправи над неугодними людьми. 18 заяв від людей про злочини «щитовців» були, по суті, проігноровані. За півтора року я написала про «подвиги» представників згаданої охоронної структури 21(!) журналістський матеріал. І нарешті в серпні нинішнього року рішенням сесії районної ради її ліквідували. Здавалося б, позитивний приклад. Але боротьба була дуже тривалою й виснажливою. Аби в Україні добитися позитивного результату, потрібно бути дуже наполегливим, — підсумувала пані Людмила.
 
Цю думку підтримали й представники громадського об’єднання «Еколтава».
 
«Я чотири роки добивався, аби в Полтаві почали збирати небезпечні відходи, що завдають шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю людей, — розповів один із них, Сергій Антоненко. — Чотири роки ми, екоактивісти, писали запити, а минулоріч навіть подали два позови до суду щодо бездіяльності міської влади й виграли обидва судові процеси. Після цього, щоправда, уклали мирову угоду з міською радою й почали співпрацювати з нею. У підсумку добилися того, що нині містом за графіком курсує «екобус», який збирає використані батарейки, термометри, ртутні лампи тощо, які виносять містяни». 
 
У ході розмови Людмила Стельмах зізналася, що була дуже здивована, почувши інформацію про те, що у Швеції закінчилося сміття для переробки, адже в Україні переробляють усього 1,5 відсотка твердих побутових відходів.
 
Полтавські екоактивісти зазначили, що нині переймаються питаннями сортування сміття, закриття полігону твердих побутових відходів поблизу села Макухівка Полтавського району та будівництва сміттєпереробного заводу, а також повного переходу Полтави на відновлювальні джерела енергії до 2050 року.
 
Під час зустрічі з Еммою Броберг говорили й про зобов’язання України щодо ратифікації Стамбульської конвенції, яка має на меті запобігання порушенню прав жінок та домашньому насильству. «Переконана, що позитивних зрушень можна добитися лише в партнерстві громадянського суспільства, засобів масової інформації та влади. Прикро, що більшість програм із захисту прав людини громадські організації реалізують коштом іноземних партнерів, а не українських», — резюмувала координатор ПРООН у Полтавській області Вікторія Курилко.