Родзинки древнього Городка: на Львівщині приймають переселенців, возять на фронт дрони і вишивають власним швом
Перша історична згадка про Городок датується 1213 роком, а про Львів — 1256-м. >>
Де розуму набратися: більше третини українців не прочитали жодної книги за минулий рік
29.01.2019
Привчай себе читати змолоду.
Україна не входить до топ-20 країн світу, де найбільше читають.
Проте якщо ще сім років тому асортимент книг в українських магазинах був настільки мізерним, що читач був просто змушений купувати продукцію російського видавця, а книгарень було кілька на місто, то протягом останніх років ситуація із книговидавничим ринком в Україні покращується.
Люди все більше надають перевагу саме українським видавництвам, запевняють експерти.
Не заперечують, що сприяли цьому і певні заборони на книги російських видавництв. Останні соціологічні дослідження вказують на те, що, незважаючи на складну економічну ситуацію, українці купують та читають книги.
Поки це не масштаби Європи, де книги, видання, газети та брошури — як хліб насущий. Проте не варто робити поспішних висновків, адже останні соціологічні дослідження пояснюють, чому в Україні таки починають більше купувати та читати.
Електронна проти паперової
Культурно-видавничий проект ГО «Читомо» спільно з цифровим видавництвом GUTENBERGZ у співпраці із соціологічною службою Центру Разумкова провели дослідження, де з’ясовували, скільки книг українцям вдалося прочитати за рік, що саме читають громадяни, яких українських сучасних письменників знають і якому дозвіллю надають перевагу?
Дослідження вказує на те, що понад третина українців є читачами електронних книжок. Лише за останні чотири роки аудиторія аудіокнижок зросла втричі.
Серед тих, хто надає перевагу електронній книзі, — і програміст Павло Бєлоусов. Запевняє — це зручно, економно та просто.
«Електронна вміщує в себе тисячі книг, а місця займає, як невеличка брошура. Хто багато читає, а вдома має мало місця, для нього такий формат — саме те. Плюс, немає шкідливого пилу та не треба доглядати за бібліотекою», — переконує Павло.
Перевагами пристрою називає можливість робити нотатки, під час читання автоматично перекладати текст або ж дивитися тлумачення невідомих слів.
«Усе це незамінні речі, які паперові книги не дадуть, або з ними це робити не так зручно. Зараз якість пристроїв така, що немає відмінності — читаєш на папері або електронному папері, тому за очі можна не хвилюватися. Але, якщо зір уже не той, в електронній книзі ти завжди можеш збільшити шрифт, контраст тощо», — додає поціновувач гаджетів.
Під час дослідження опитували й людей, які надають перевагу саме друкованій книзі. За результатами опитування, протягом року хоча б одну друковану книжку прочитали 62% українців, 22% читали кілька разів на рік, 19% — кілька разів на місяць, 16% — кілька разів на тиждень. Серед поціновувачів друкованої книги — і 24 річна киянка Тетяна Кошева.
Дівчина подорожує світом і запевняє — ніколи не змінить паперовий екземпляр на електронний, хоча і усвідомлює, що під час подорожей пристрій зручніший.
«У кожній книзі є своя душа, і вона для мене — у папері. Мені подобається перегортати сторінки і чути їхній шелест, просто тримати книгу в руках. Також через роботу я занадто багато часу проводжу в телефоні та комп’ютері, і зайвий раз розслабитися у мене не вийде, дивлячись в екран. Читання для мене — це, в першу чергу, можливість розслабитися. Це подорож у «мій» світ, в якому тільки я і книга», — аргументує дівчина.
Костенко, Жадан та Андрухович
Ніколи не читають друкованих книжок близько 36% респондентів. Як зазначив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, 38% опитаних протягом року купили і прочитали хоча б одну книжку. «Якщо вираховувати із загальної кількості населення віком від 18 до 59 років, то це близько 10 млн. людей», — підкреслив він.
За словами співзасновниці ГО «Читомо» Ірини Батуревич, коли вони починали це дослідження, то були досить скептично налаштовані й не очікували на такі результати:
«Потенційні культурні й інтелектуальні зрушення у суспільній свідомості після Революції гідності, очевидно, могли бути цілком нівельовані несприятливими економічними обставинами, зростанням цін на книжки, поверненням російської книги на український ринок.
Проте результати нас здивували — можемо відзначити позитивну динаміку у зростанні книжкової аудиторії, позитивні тенденції у мовному, жанровому і навіть гендерному аспектах. Тепер ми можемо заявляти про перспективність книжкового ринку в Україні, спираючись на конкретні цифри».
За даними дослідження, зростає кількість людей, яким не принципово, якою мовою читати книги — російською чи українською. Проте у віковому співвідношенні молодь між двома мовами надає перевагу таки українській, зазначають дослідники. «Це свідчить про те, що є великі підстави для продовження тенденції україномовного читання в майбутньому», — додає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.
Додатково було виявлено, що для 45% респондентів сьогодні не принципово, якою мовою видана книжка. 24% респондентів читають українською, і 28% — російською. Російськомовна Олеся Мукосій, незважаючи на мову побуту, у книгарнях надає перевагу таки українській книзі. «У побуті я справді говорю російською, але все більше хочу вивчати українську. А література, як ніщо інше, може навчити тебе говорити красиво і розширює словниковий запас. Тому як тільки бачу, що українське видавництво береться видавати щось світового рівня — радію», — ділиться своїм досвідом дівчина.
Дані опитування свідчать, що найпопулярнішими видавництвами серед українців є «Ранок», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та «Книжковий клуб сімейного дозвілля». Найпопулярнішим автором очікувано стала Ліна Костенко, другим є Сергій Жадан, третю сходинку посів Юрій Андрухович.
Крім того, опитування провели й серед популярних українських видавців. Серед найбільших галузевих проблем видавці бачать низьку купівельну спроможність населення, брак дистриб’юторів та мереж книгорозповсюдження й відсутність культури читання.
31% українців не читає книг узагалі
Маючи вільний час, кожен п’ятий українець готовий приділити його читанню. Проте під час дослідження з’ясувалося, що читання посідає 5-те місце серед запропонованих сфер дозвілля. 11% громадян читають книги щодня, 17% — кілька разів на тиждень, 20% — кілька разів на місяць, 21% — кілька разів на рік, 31% — не читає книжок ніколи.
На першому місці у списку сфер дозвілля у респондентів — телебачення (58%), другому і третьому — читання ЗМІ, зокрема інтернет-ЗМІ та активність у соціальних мережах (відповідно, 31% і 30%). На четвертому місці — слухання радіо (22%).
Психолог Людмила Старовійт запевняє, що це нормально і не варто панікувати і вважати, буцімто з українцями щось не так: «Люди, і це не лише українці, надають перевагу телевізору, оскільки це доступніший і легший у порівнянні з друкованими носіями інформації ресурс. Він не змушує думати, він розважає людину. Так, здавалося б, — це страшно, що люди таки обирають просте і примітивне.
Але варто зрозуміти, що всі не можуть бути інтелігенцією та освіченими, і хоч як би хто старався, але це тенденція світового масштабу.
Якщо, наприклад, взяти американців, то телевізор для них — це перше і головне дозвілля, середній американець проводить біля телевізора близько двох годин на добу.
Тому в них так багато розважальних телешоу. Психологія людини така, що вона шукає простіший шлях, особливо коли це стосується дозвілля, вільного часу».
Щодо друкованих книжок українських видавництв, то 56% респондентів не прочитали за останній рік жодної з них.
А от щодо гендерних ознак, то жінки читають частіше, ніж чоловіки. Також жінки частіше, ніж чоловіки, обирають друковані книжки. Серед читачок найпопулярнішими жанрами є класика і любовні романи. Третина жінок читали їх упродовж року. Найпопулярнішими книжками для чоловіків є сучасні детективи.
Мамо, почитай!
Серед тих, хто читає книжки, понад третина сказали, що не купували книжок упродовж року. Зазвичай брали у друзів або ж у бібліотеці.
Якщо говорити про друковану літературу, то за останній рік жодної друкованої книжки не придбали 60% опитаних, 29% придбали від 1 до 5. Середня ціна останньої придбаної книги серед опитаних — 135 грн.
Кожен четвертий опитаний, як правило, читає книжки 1-2 години впродовж дня, майже стільки ж людей приділяють читанню від півгодини до години.
Майже кожен восьмий каже, що читає понад 2 години на добу, і лише 3% читають щодня по кілька хвилин.
При цьому нагадаємо, що третина опитаних узагалі не читає книжок. Найбільше часу виділяють на читання мешканці великих міст, далі йдуть жителі малих та середніх міст, потім — сіл.
Найбільше часу приділяють читанню люди з вищою освітою (58% — понад годину на добу). Частіше за інших час для читання виділяють студенти, домогосподарки та пенсіонери.
Кожен п’ятий опитаний читає дітям книжки щодня або кілька разів на тиждень. Кожен десятий — кілька разів на місяць, кожен двадцять п’ятий — кілька разів або раз на рік. І кожен сьомий не читає дітям книжки ніколи.
Серед тих, хто щодня відкриває книжку і читає разом із дітьми — і мама 5-річного Дмитра Олександра Барчук. Розповідає, що зазвичай читає книжки перед сном, а у вихідні дні можуть і вдень узятись за книгу.
«Я обожнюю читати. Вважаю необхідним читання з сином, тому що це розвиває уяву, а не заганяє в певні рамки, як це роблять мультики. До всього Дмитрик сам мене просить почитати на ніч та купити йому нові книжки», — розповідає «УМ» Олександра.
Показово, що люди, які часто читають самі, більше читають і дітям. Опитування проводилося серед українців віком від 18 до 59 років в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих Криму і територій Донецької та Луганської областей за репрезентативною вибіркою (2013 респондентів).
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Експертне опитування видавців проводилося серед учасників найбільших книжкових виставок країни (102 респонденти)
А що там у світі?
Компанія GfK Group, що займається споживацькими дослідженнями, опублікувала результати опитування щодо регулярності читання в усьому світі. Виявляється, країною, у якій читають найбільше, є Китай.
В онлайн-опитуванні взяли участь 22 тисячі читачів віком від 15 років із 17 країн, а саме: з Аргентини, Австралії, Бельгії, Бразилії, Канади, Китаю, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Мексики, Нідерландів, Росії, Південної Кореї, Іспанії, Великобританії і США.
Опитування свідчить, що 30% опитаних читає книги щодня, 29% — принаймні один раз на тиждень. Раз на місяць читає 17% опитаних, 18% — ще рідше.
При цьому 6% респондентів зазначили, що не читають узагалі. Що стосується географічної приналежності, Китай посідає найвищу сходинку за кількістю людей, які читають книжку щодня — 36%, також високий відсоток має Іспанія та Великобританія (по 32%), США та Італія (по 30%).
Нідерланди і Південна Корея є країнами, великий відсоток читачів яких зазначили, що вони ніколи не читають книг. Родини з високим рівнем доходу частіше читають книжки, ніж сім’ї з низьким доходом. Також результати показують, що жінки є активнішими читачами, ніж чоловіки.
Найбільш читаючою нацією у Європі є Естонія
Статистична служба Європейського Союзу, Євростат, опублікувала список найбільш читаючих країн Європи, який очолила Естонія. У цій балтійській країні щодня на читання книг, у середньому, виділяють 13 хвилин на день.
На другому місці перебувають жителі Польщі та Фінляндії, де книгам приділяють, у середньому, 12 хвилин щодня. Громадяни Угорщини відводять на читання 10 хвилин, а Греції — 9 хвилин.
Орієнтовно по 7 хвилин на день книжки читають турки, мешканці Люксембургу та німці. Жителі Румунії, Австрії та Італії читають по п’ять хвилин на день.
А от найменше, згідно з дослідженням, читають книжки французи — 2 хвилини на день. Водночас, 10% громадян Туреччини назвали читання одним з основних занять під час дозвілля. Так само вважають 16,8% фінів і 16,4% поляків.
