Сезон цінових маніпуляцій: чому молоко може стати для українців делікатесом

Незважаючи на те, що за два місяці ціни в закупці впали на одну гривню і на сьогодні становлять у середньому по Україні 8,5 грн./кг, молочні продукти на полицях магазинів дорожчають.

 

З 27 січня по 17 березня роздрібна ціна на молоко зросла з 23,47 до 24,13 грн./кг, на масло — з 167,46 до 178,13 грн./кг, на сир — з 158,51 до 165,57 грн./кг.

 

Такі дані навів голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун на прес-конференції «Молочні ріки витікають з України, або Чому в Україні більше не буде сезону «великого молока».

 

«Два місяці йде зниження закупівельних цін і два місяці ми спостерігаємо на прилавках подорожчання продуктів. Я розумію, що в країні війна, дуже багато є інших важливих задач, які треба вирішувати уряду і парламенту, але на сьогоднішній день нас, як виробників сировини, це питання надзвичайно непокоїть. Бо якщо ціни на сировину падають, а ціни на прилавку продовжують рости, це свідчить про те, що об’єми продаватимуться ще менші, і ще менше молока йтиме на переробку», — каже Андрій Дикун.

 

Заступник голови ВАР Михайло Соколов зазначає, що така ситуація є загрозливою для фінансового стану всіх молочних підприємств, адже на сьогодні вони змушені платити сто відсотків нарахованого ПДВ до бюджету, не отримуючи при цьому обіцяних державою дотацій.

 

«Судячи з того, як іде процес, виплачувати дотації почнуть не раніше травня.На цей момент прийнята лише частина нормативних актів, які необхідні для того, щоб механізм запрацював. І навіть незважаючи на те, що частина вже прийнята, і сільгоспвиробники — тваринники, овочівники, садівники — мають повне право подавати заяви на отримання дотацій, ми на практиці стикаємося з тим, що ці заяви незаконно не приймають.

 

Відбувається це, ймовірно, через те, що податкові органи не розуміють, що з ними робити. Вони ніколи з цим не стикалися, бояться брати на себе відповідальність, не розуміють, що буде далі. Найпростіший вихід для них — просто не прийняти заяву, а там, можливо, щось станеться і не доведеться ні за що відповідати», — пояснює тенденції Михайло Соколов.

Директор підприємства «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша, компанія якого займається виробництвом молока та переробкою, дуже стривожений нинішніми обставинами.

 

«Якщо така цінова політика продовжиться й далі, то нам не буде сенсу займатися тваринництвом. Якщо відняти ПДВ, яке ми мусимо платити, то ми залишаємося у збитку», — зазначив він.

 

Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський вважає, що зростання цін на молочну продукцію відбувається саме через падіння продажів.

 

Також він звернувся до виробників та представників роздрібної торгівлі сісти за стіл переговорів із переробниками, щоб разом визначити принципи цінової політики на внутрішньому ринку.

 

Андрій Дикун зауважив, що Асоціація виробників молока (АВМ) запрошувала представників переробних підприємств на такий «круглий стіл» 17 березня, однак вони не з’явилися.

 

Директор з маркетингу і комунікацій агропромислового холдингу «Астарта» Микола Ковальський та віце-президент Українського кооперативного альянсу Інна Метєлєва підтримали ідею влаштувати стіл переговорів між виробниками, переробниками та торгівлею, однак за умови, що до них долучаться представники державної влади.

 

«Те, що молокопереробники мають змову, не секрет для ринку. Вони збираються якщо не щотижнево, то щодекадно і коригують ціни на молоко. Зазвичай щорічно ціна знижується у квітні, але цього року процес почався значно раніше. Яким чином ми можемо на це вплинути? Повинні збиратися не тільки переробники і виробники, щоб між собою вирішувати це питання.

 

В аграрному комітеті Європарламенту саме вирішують питання, яким чином справедливо розподілити прибуток між виробником, переробником і торговельною мережею. Тому, звичайно, до діалогу потрібно залучити Мін­економіки, Мінагрополітики і представників парламенту», — наполягає Інна Метєлєва.