Ні сорому ні совісті

10.03.2017
14-15 березня в Києві має відбутися позачерговий з’їзд суддів, одним із головних завдань якого має стати обрання шести членів Вищої ради правосуддя — органу, до якого, за Конституційною реформою в частині правосуддя, переходять від Верховної Ради повноваження призначати і звільняти суддів та регулювати всі дисциплінарні питання. Наразі на ці шість місць претендують 44 кандидати, імена яких з’явилися на офіційному сайті ВРП.
Водночас з’ясувалося, що серед цих 44 кандидатур є надзвичайно цікаві особистості. Про це вчора повідомили на прес-конференції активісти руху «ЧЕСНО», які зараз моніторять усю публічну інформацію щодо кандидатів на найвищий орган судочинства в державі. Наразі оприлюднено «чорний список», до якого увійшли щонайменше 16 претендентів.
Зокрема, це суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель та суддя Брянського міського суду Луганської області Віталій Снєгірьов, які претендували на місце у новому Верховному Суді, але навіть не були допущені до конкурсу. Незважаючи на це, обидва подали документи на обрання до складу Вищої ради правосуддя. Причому, як зазначає сайт проекту «Просуд», «30 грудня 2013 року Вища рада юстиції, орган, який передував Вищій раді правосуддя, мала прийняти рішення щодо звільнення судді Снєгірьова через здійснені грубі порушення норм процесуального права та численні факти хибного застосування норм матеріального права, які не сумісні із суддівською посадою. Однак через відсутність кворуму на засіданні ВРЮ так і не змогла цього зробити». Тепер же суддя Снєгірьов претендує на роль судді своїм суддям. А Оксані Епель Вища кваліфікаційна комісія суддів порадила користуватися «більш скромними» автівками в робочих поїздках — в автопарку судді Епель є дорогі Jaguar XF, Porsche Cayenne, Volkswagen CC та Lexus RX350.
Потрапив до списку претендентів і одіозний суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій, який свого часу не дозволив повернути в державну власність газові родовища, привласнені Януковичем, і якого журналісти підловили на тому, що він одночасно перебував за кордоном і виносив судові рішення. «Також ми з’ясували, що мати-пенсіонерка цього судді має будинок в Кончі-Заспі. Найближчим часом ми оприлюднимо фото і відео цього будинку», — повідомила на прес-конференції активістка Автомайдану Катерина Бутко. Вона ж додала, що ще в одного кандидата, судді Київського апеляційного адміністративного суду Костянтина Бабенка, власницею кількох квартир та елітних автомобілів виявилася неповнолітня донька.
     Але найбільший резонанс викликало потрапляння до списку екс-глави Голосіївського районного суду Олени Первушиної, причетної до переслідування майданівців. Після публічного розголосу стало відомо, що Первушину не обрали делегатом вищезгаданого з’їзду. Втім це ще нічого не означає. «У Законі про Вищу раду правосуддя передбачено, що «голосування також проводиться за кандидатів у члени Вищої ради правосуддя, які подали документи у порядку, встановленому цим законом, та висунуті безпосередньо на з’їзді не менш як двадцятьма відсотками обраних делегатів з’їзду». Тобто, якщо 20% делегатів підтримають кандидатуру Первушиної, її можуть висунути кандидатом до ВРП просто на з’їзді і проголосувати за неї», — пояснила «УМ» юрист Ірина Тищенко.
За цим обіцяють пильно стежити активісти руху «ЧЕСНО» та інших громадських організацій. Власне, вчорашня прес-конференція і була превентивним заходом, покликаним усе-таки достукатися до суддівської честі та совісті й обрати орган, який мав би не стільки юридичну легітимність, скільки суспільну. «Судді, які голосуватимуть за членів Вищої ради правосуддя, нестимуть персональну відповідальність за тих, кого оберуть. Ми наполягаємо на тому, що обрання негідних суддів ставить під сумнів узагалі питання очищення судової системи. Хочемо попередити всіх, що ми, по суті, беремо на особливий контроль процес обрання суддів до такого важливого органу, як ВРП. Тому вся інформація про кандидатів і тих, хто буде обраний, стане публічною», — попередив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Чи вдасться правосуддю повернути суспільну довіру — покаже час. Тим більше що чекати лишилося менше тижня.