Відчуй весняний аромат: добірка рецептів запашних страв із сезонних продуктів
Другий місяць весни триває, а тому саме час приготувати щось свіже, запашне й вітамінне. >>
Окрилений Мазепа: чи підтримає влада нове ім’я аеропорту «Бориспіль»?
20.07.2016
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» імені Івана Мазепи — це звучить гордо.
На офіційному сайті Міністерства інфраструктури завершилося громадське голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості. Після двох тижнів опитування пальму першості отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, за якого проголосували більш як 12 тисяч українців. Утім задоволеними від отриманих результатів залишилися не всі, і перейменування головних повітряних воріт країни стало гарячою темою для дискусій. «УМ» спробувала розібратися: хто і чому не задоволений вибором українців.
Як усе починалося
Ще в середині весни українські митці, видавці та міністр культури звернулися до Президента і Кабміну з проханням перейменувати столичний аеропорт «Бориспіль» на честь видатного художника, киянина Казимира Малевича. Мовляв, він є знаковою постаттю в історії світового мистецтва ХХ століття, але, на жаль, широкому загалу мало відомо про його українське походження.
Автори звернення переконані, що надання імені Малевича міжнародному аеропорту «допоможе іншому позиціонуванню України та стане важливим геополітичним маркером для нашої країни на світовій мапі». Перейменування підтримали міністр культури Євген Нищук, видавці Іван Малкович, Богдана Павличко, письменник Юрій Андрухович, депутати Верховної Ради України Микола Княжицький, Олег Ляшко, Денис Силантьєв та iншi.
Вітчизняне Міністерство інфраструктури до ідеї перейменуванням поставилося схвально. Адже назва головного летовища країни іменем відомої особистості, яка прославила державу, — доволі поширена світова практика. Так, y Чехії є аеропорт імені першого президента Вацлава Гавела, y США — 35-го глави країни Джона Кеннеді, в Італії — художника Леонардо да Вінчі, a y Польщі — композитора Фрідріха Шопена тощо.
Оскільки тема викликала суспільний резонанс, із цього приводу було проведено слухання за участі народних депутатів, директора аеропорту «Бориспіль», представників ДП «Антонов», Бориспільської міської ради, асоціації аеропортів України, КМДА. Таким чином спочатку на світ з’явилися чотири варіанти для голосування: художник Казимир Малевич, інженер Ігор Сікорський, авіаконструктор Олег Антонов і поет Павло Чубинський.
Крiм того, парламентарії-свободівці зареєстрували у Верховній Раді проект про перейменування «Борисполя» на честь гетьмана Івана Мазепи. Свою ініціативу депутати назвали «важливим символічним кроком, який зміцнить авторитет Української держави, зокрема й на міжнародній арені, адже ім’я Івана Мазепи відоме далеко за межами України».
«Гетьман Іван Мазепа — ключова постать української історії, великий державник, найвизначніший меценат своєї епохи. Борець за самостійність України, він присвятив своє життя побудові соборної та суверенної Української держави. Мазепа виступив проти московського імперського наступу на Україну, за що був проклятий Москвою, але став національним героєм України»,— коментує заступник голови Всеукраїнського об’єднання «Свобода», народний депутат України Андрій Іллєнко. Таким чином, у списку гідних діячів минулого для найменування аеропорту з’явився і гетьман Іван Мазепа.
Як назвуть — так i літатимуть
Ініціатива перейменування летовища на честь автора слів гімну України Павла Чубинського належала виконавчому комітетові Бориспільської міської ради. За словами мера міста Анатолія Федорчука, протягом чотирьох років міськрада безрезультатно виступала з ініціативою перейменування летовища на честь свого відомого уродженця, а тому великі надії покладала на громадське опитування.
Утім не так сталося, як бажалося: Чубинський отримав найменшу кількість голосів — 335. До слова, з великим відривом у більш ніж 5 тисяч голосів його випередив варіант «не присвоювати імені».
Якщо кандидатура Чубинського не викликала суперечностей, то навколо чотирьох інших вони не вщухали. І річ далеко не в тому, наскільки особистість відома, a в її «українськості». Чи не першому втрапило українському авіабудівельнику Олегу Антонову, який народився в Московськiй області.
Попри те, що у 1965-му він виступав проти політичних репресій представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації української літератури, місце його народження на території Росії викликало невдоволення y соціальних мережах. Хоч іменем авіаконструктора названо чимало літаків, які користуються популярністю у всьому світі, а бренд «Антонов» — одна з візитних карток України, його кандидатуру підтримали лише шість тисяч українців. Таким чином, y голосуванні він став лише другим з кінця.
На третьому місці з результатом у понад дев’ять тисяч голосів опинився видатний авангардист, реформатор у мистецтві, киянин Казимир Малевич, ім’я якого відоме в усьому світі. Його кандидатура була чи не найбільш суперечливою серед українців, які не без допомоги планомірної російської пропаганди вважають художника представником російського авангарду.
Подібна ситуація склалася й зі ще одним уродженцем Києва, авіаконструктором Ігорем Сікорським, який, на відміну від Малевича, попри своє походження, не вважав себе українцем, a співставлявся з Російською імперією. Однак Сікорський із результатом вісім тисяч голосів отримав срібло. До слова, на честь корифея української авіації планують перейменувати аеропорт «Київ», але з онлайн-голосування щодо «Борисполя» його кандидатуру не забрали.
Найбільше голосів у громадському голосуванні зібрав український військовий, політичний і державний діяч Іван Мазепа. Попри те, що гетьман виявився чи не найбільш українським з усіх запропонованих, такий «український маркер на карті світу» сподобався не усім. Саме тому навколо перейменування «Борисполя» виникло незадоволення: y голосуванні переміг Мазепа, ініціатори перейменування просувають Малевича, a профільний міністр Володимир Омельян виступає за Сікорського.
Малевич не пройшов
Ідея з новою назвою для столичного аеропорту належить колишньому директору «Мистецького арсеналу» Наталії Заболотній, яка активно просувала ім’я видатного художника i тепер хоче оскаржити підсумки голосування. «Казимир Малевич відомий мільйонам людей. Можливо, дізнавшись, що у світі з’явився аеропорт його імені, ці мільйони приїдуть до нас. Це дозволить розвинути туристичну інфраструктуру. Що стосується гетьмана Івана Мазепи, то проти нього я нічого не маю, але його ніхто не знає. А зараз в Україні така ситуація, що на головних воротах країни має стояти ім’я, відоме всім»,— коментує пані Заболотна.
Головний аргумент, яким апелюють прихильники перейменування летовища іменем видатного художника, — це його відоме y всьому світі ім’я. Мовляв, люди прилітають, бачать назву аеропорту, яку не треба нікому пояснювати, бо й так відомо — хто такий Малевич.
«Новизна, сміливість, революційність — це той контекст, який природно визрів навколо України. Ім’я Малевича зробить цей контекст зрозумілишим. Малевич із його загадковим «чорним квадратом» є зрозумілішим сучасній Європі, ніж будь-хто інший з імен, які пропонуються для нашого аеропорту», — переконаний міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Малевич — українець за походженням i ніколи не соромився свого українства. Він народився y Києві, до 17 років жив в українських селах, a наприкінці 20-x років минулого століття викладав в Українській академії мистецтв. Через переворот в академії, коли розпочалися «чистки» інтелігенції, які потім переросли на справжній терор і переслідування, він залишив Україну.
Хоч y графі «національність» авангардист писав «українець», y світі його більше ідентифікують із Росією та російським спадком. Саме ця теза стала ключовою для тих, хто не підтримав ім’я художника для назви столичного летовища.
«Малевич у світі асоціюється винятково з Совєцьким Союзом. Більше того, Малевич був активістом більшовицького руху, адже в перші дні захоплення влади більшовиками був призначений комісаром. Це не означає, що він відповідав за здійснення репресій, але він створював державу, яка винна за мільйони вбитих українців, за голодомори, репресії, розстріли…
Так, він відомий митець, але багато українців, на жаль, прославляли і зміцнювали Російську імперію та Совєцький Союз. На мою думку, такі люди не можуть бути в Україні героями, символами нації. У той час, коли вони прославляли «совок», мільйони українців сотнями років боролися за Незалежність»,— коментує «УМ» український громадський діяч Олександр Аронець.
За словами активіста, постать Малевича українцям відома лише через «Чорний квадрат», a дев’ять тисяч голосів на підтримку — «наслідок піару депутатів та політиків».
А далі що?
Варіант «не привласнювати ім’я» набрав понад шість тисяч голосів. Із проханням залишити існуючу назву аеропорту виступає i трудовий колектив «Борисполя».
Громадське обговорення не визначає остаточного результату. Наразі голосування на сайті завершилося i аж y вересні Комісія з питань найменувань ухвалить рішення. Тож українцям залишається чекати, на чий бік переважать шальки терезів, i сподіватися, що «головнi повiтрянi ворота» України назвуть iменем справжнього патрiота.
І уявiть собi на мить: з часом, коли пiсля вiйни на сходi України вiдновиться авiасполучення з Росiєю, на пiдльотi до Києва в лiтаку з Москви стюардеса оголосить: «Наш авiарейс прибуває до Мiжнародного аеропорту «Бориспiль» iменi Івана Мазепи». Не поспiшайте жалiти москалiв.
Перемога кандидатури гетьмана Івана Мазепи у громадському опитуванні спричинила шквал суперечок, мовляв, a може, хтось інший — достойніший? Мазепа програв Полтавську битву — а як пояснити іноземним гостям, чому на честь утікача названі головні повітряні ворота країни?
Утім Мазепа — це не тільки Полтавська битва, це, перш за все, десятки побудованих його коштом церков, реставрування пам’яток князівської доби та колосальні інвестування в освіту Києво-Могилянської академії. Гетьман Мазепа — один із небагатьох українців, про якого писали всесвітньо відомі письменники та поети, серед яких Байрон, Ліст, Гюго та Вольтер.
Іван Мазепа — знакова постать і в контексті нинішньої війни на сході країни та повернення Україні незаконно окупованого Криму. «У час, коли українські герої борються за Незалежність із російськими окупантами, Івана Мазепу, який кинув виклик потужній Російській імперії Петра І, об’єднавши два береги Дніпра, потрібно увіковічнити.
Його ім’ям мають називатись аеропорти, вулиці, військові частини. Ім’я аеропорту «Бориспіль імені гетьмана Івана Мазепи» — це ім’я аеропорту гідності!» — каже активіст Олександр Аронець.
Як i y випадку зі Степаном Бандерою, постать Івана Мазепи — наче червона ганчірка для росіян, адже чітко асоціюється з Україною та бажанням українців здобути волю та незалежність. Доля гетьмана Мазепи i справді була непростою: деякий час він служив російському цареві, але y 1709-му з допомогою шведських союзників спробував відірвати Україну від iмперії.
«Судячи з усього, націоналістам, які так активно впроваджують у життя все нові й нові назви, легше буде оплачувати надзвичайні тарифи на ЖКГ, маршируючи по проспекту Бандери, і їздити в Євросоюз, який не сьогодні-завтра «надасть» безвізовий режим, вилітаючи рейсом з аеропорту імені Мазепи», — єхидно пишуть російські блогери.
Утім не російськими блогерами єдиними. Український журналіст із російським паспортом Матвій Ганапольський присвятив темі «чогось дивного i незрозумілого» левову частку свої авторської програми «Ранок із Матвієм Ганапольським» на радіо «Ера». «Увесь час люди голосували за четвірку (Чубинський, Сікорський, Малевич, Антонов. — «УМ») i раптом прозріли в одну секунду — почали голосувати за Мазепу».
Найбільше здивування y Ганапольського викликає той факт, як «люди прозріли i в останні дні опитування «стали пачками голосувати за Мазепу». Він висуває ймовірність (нічим не підкріплену) штучно зібраних голосів.
Ймовірно, журналісту, який іще y 2014-му висловився проти присвоєння українським вулицям імен видатних історичних діячів та героїв сучасності, не дуже сподобалася перемога українського гетьмана. Нагадаємо, що в одному з ефірів Ганапольський висловив тезу, що y назвах вулиць краще увіковічнити географічні назви, кольори веселки або ж апельсини з помідорами. Мовляв, це зараз герої АТО — герої, але не факт, що вони залишатимуться такими років за тридцять, от фіолетовий завжди буде фіолетовим.
До слова, такий «досвід на століття» поширений y Росії — з гордістю заявив журналіст.
