Старі зверху — старі знизу

03.03.2015
Старі зверху — старі знизу

Валерій Коровій.

У суботу у Вінниці Президент України Петро Порошенко представив нового голову Вінницької обласної державної адміністрації. Ним став заступник вінницького міського голови Валерій Коровій. До цього вінницьку ОДА рік очолював Анатолій Олійник.
Президента Петра Порошенка у Вінниці дуже чекали після подій шостого грудня минулого року; сподівались його побачити через місяць, коли надзвичайно активізувались громадянські протести на захист ув’язненого активіста Майдану Юрія Хорта. Утім візит Порошенка до Вінниці став майже несподіванкою.

Вінницькі біцепси спікера Гройсмана

Кандидатуру п’ятдесятирічного Валерія Коровія на посаду голови ОДА почали пророчити в різні гострі моменти ще років десять тому. Його прихильники відзначали фаховий рівень економіста й зважену позицію в конфліктних ситуаціях, однак тоді в країні був зовсім інший коленкор. До роботи в мерії Валерій Коровій працював заступником і першим заступником «губернатора» області. Його вважали людиною тодішнього голови ОДА й нинішнього нардепа Олександра Домбровського. Після обрання Президентом Януковича й звільнення з посади керівника облдержадміністрації Домбровського Коровій протягом декількох місяців виконував функції голови ОДА. За інсайдерською інформацією, йому пропонували очолити область у «пакеті» з членством у ПР, однак Валерій Вікторович, відмовившись, пішов iз державної служби. До 2012 року він очолював наглядову раду компанії «КМТ», а потім опинився в команді мера Володимира Гройсмана на посаді заступника з економічних питань. В обласній раді Валерій Коровій очолює фракцію спікера ВР Гройсмана «Совість України». Прихід на посаду керівника обласної адміністрації креатури Володимира Гройсмана вказує на те, що колишній мер Вінниці посилює свої позиції в усій області.

На представленні глава держави озвучив формально-традиційне про необхідність побудови діалогу влади та суспільства для забезпечення стабільної політичної ситуації в регіоні. «Вінницька область, незважаючи на прикрий інцидент (штурм ОДА шостого грудня минулого року. — Авт.), який одразу ж підхопили російські телеканали, знайшла в собі сили стабілізувати політичну ситуацію. Це — моє перше завдання: діалог iз суспільством і народом», — сказав президент Порошенко.

Прорахунки чи політична доцільність?

То все-таки, чому пішов чи «пішли» з посади Олійника? Декотрий час Анатолій Олійник був членом УРП «Собор». Вийшов із лав цієї партії перед останніми виборами до місцевих рад. І до районної ради йшов під прапором партії «Єдність». Ця маловідома в Україні, та й на Вінниччині, партія об’єднала чиновників і політиків, котрих так чи інакше пов’язують із Петром Порошенком. Принаймні дві знакові постаті області, нинішні нардепи, котрі входили в облраді у групу «Єдність» — екс-«губернатор» Олександр Домбровський і колишній голова Вінницької облради Григорій Заболотний, — в усі часи були орієнтовані винятково на Петра Порошенка. На посаді голови ОДА Анатолій Олійник активно організовував закупівлю бронежилетів та іншої амуніції для солдатiв на фронт. Він мілітаризував саму область, зважаючи на небезпечне сусідство з Придністров’ям. І це нормально для керівника області, коли країна у стані війни. Однак за кулісами залишається, що посилення фінансової підтримки квотних «губернаторів» — не останній патрон. На порядок ефективніше «зелене світло» саботажу прийняття рішень, та й загалом роботи в цілому не узгоджених, а тому неугодних столичним пагорбам керівників, котрим став голова облради, рухівець Сергій Свитко. Можливо, з якоїсь причини дехто з колишніх очікував, що в каламутній воді протистоянь, і навіть нового гіпотетичного Майдану, вони зможуть вирішити питання свого виживання в майбутньому? Сам же Анатолій Олійник уперто називав себе рівновіддаленим від усіх політичних партій та центрів партійного впливу. І чим частіше й гучніше це наголошувалось, тим усе бiльше опоненти підозрювали його в розкладанні яєць у різні кошики. Хоча навряд чи, бо в крісло керівника ОДА він прийшов iз посади голови Томашпільської райради, а тому з льоту не встиг стати політичним докою на рівні хитросплетінь по меридіану область — столиця. Швидше за все, він чітко слідував особливим вказівкам команди, що діяла від імені Президента. Можливо, це виправдано в період війни. Але війна не має виправдовувати все.

Події шостого грудня стали багато в чому переломними для багатьох регіональних політиків, котрі ще рік тому пліч-о-пліч стояли на Майдані. Не обминула ця доля й Анатолія Олійника. І, ймовірно, всі прорахунки вінницьких подій шостого грудня спишуть на колишнього очільника вінницької ОДА. Треба ж якось реагувати, якщо вже й місія ОБСЄ зацікавилась вінницьким інцидентом. Напевне, за моральну шкоду екс-«губернатору» запропонують якийсь бонус.

Кадровий ресурс чи адмінресурс?

Нового керівника облдержадміністрації вважають прагматичним та жорстким. Працюючи свого часу в команді Домбровського — Заболотного, Коровій міг вільно дискутувати, іноді висловлюючи свою позицію на загал. У команді ж екс-мера Гройсмана ініціатива підопічних публічно висловлювати альтернативну точку зору, м’яко кажучи, не віталась. Незважаючи на те, що Гройсман зібрав у вінницькій мерії достатньо професійну команду, і навіть декотрі з нинішніх замів і керівників департаментів у минулому були лідерами опозиційних громадських ініціатив та суспільних рухів, вінницька міськрада досить закрита в сенсі довільних роздумів — рефлексій на задані теми. Усе лише «згідно з регламентом».

З призначенням нового голови ОДА неофіційно стартувала виборча кампанія до місцевих рад. Ми знаємо з минулих часів, що напередодні виборів «губернаторів» у регіони завжди ставили не княжити, а ламати й тиснути. Чи почне різко наступати на «мозолі» місцевої опозиції з когорти вчорашніх соратників Майдану Валерій Коровій — поки що відкрите питання. Так само, як і низка інших. Наприклад, коли у влади немає перемог на тлі війни ні в чому, то в чому тоді її перевага? Може, варто почати ламати себе й учитись правити абсолютно за іншими критеріями?