Два сюжети з різних опер. Перший торкається Януковича, другий — київського муніципального транспорту. Нічого спільного, і — однакова дурість в обох випадках. Почнемо з «Яника». Я розумію, що ухвалення Радою рішення щодо позбавлення Януковича звання Президента — подія того ж ряду, що виколупування з асфальту зірки Ані Лорак чи відбирання у Кобзона титулу «почесного містянина». Йдеться про позбавлення гонору. А також — персональної пенсії, охорони і талонів на посилене харчування. Просто-таки бачу, як на Рубльовці ридає Янукович, пускаючи сльози у декольте мадам Полєжай.

Сьогодні, 6 лютого, Апеляційний суд Києва розгляне апеляцію на вирок колишньому начальникові департаменту зовнішнього спостереження Міністерства внутрішніх справ України Олексію Пукачу, котрий був засуджений до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Початок засідання — о десятій ранку.

Отож, процес пішов. Народні депутати України згодні на таку кардинальну новацію, як позбавлення самих себе імунітету, але тільки якщо зміни в їхньому статусі КСУ визнає конституційними. Вчора за те, щоб направити на експертну оцінку до Конституційного Суду президентський законопроект щодо зняття недоторканності з депутатів та суддів, проголосували 365 народних обранців. Цифра приємно вражає, проте процедура буде довгою, й невідомо, чим вона закінчиться.