Ціни падають. Євро — теж

09.01.2015
Через сильне падіння світових цін на нафту ціни на споживчі товари в країнах єврозони знизилися вперше за понад п’ять останніх років, повідомило позавчора статистичне відомство ЄС. Паралельно, з огляду на зростання американської економіки й певний застій у європейській, єдина валюта Європи падає в ціні щодо долара США. Що, втім, може виявитися лише на користь економіці ЄС, яка потребує поштовху.

Дешева нафта — дешевше життя?

За даними Євростату, в грудні 2014 року ціни у європейському валютному союзі впали на 0,2%, хоча в листопаді рівень інфляції ще становив 0,3%. Востаннє зниження споживчих ціну у єврозоні було зафіксовано в період із червня по жовтень 2009 року. Власне, відтоді лише зростала й вартість нафти. Тепер тенденція зворотна — у порівнянні з листопадом у грудні 2014-го ціни на енергоносії знизилися на 2,6%, а порівняно з груднем 2013 року — на 6,3%. І падають далі.

Споживачів новина про зниження цін у крамницях тішить, а ринкові аналітики попереджають про інший бік медалі — загрозу дефляції, що може викликати спад у європейській економіці. Щоправда, уряд Німеччини — найбільшої економіки ЄС — переконує, що небезпеки дефляції поки що немає. Як повідомляє «Німецька хвиля», міністерство фінансів у Берліні 7 січня оголосило, що не бачить причин для зміни прогнозів щодо розвитку цін.

Німецькі підприємства та споживачі заощадять приблизно 20 мільярдів євро завдяки низьким цінам на енергоносії, підрахували експерти. Адже, крім вартості автомобільного пального, подешевшають також опалення, авіаперевезення тощо.

Як повідомлялося раніше, головною причиною здешевлення нафти є її надлишок на ринку, адже попит на енергоресурси зменшився, а пропозиція — зросла. Це відбулося передусім за рахунок збільшення обсягів видобутку сланцевої нафти у США, а також нафти з нафтоносних пісків у Канаді. Крім того, наприкінці 2014 року рекордні показники видобутку фіксувалися і в Іраку, попри збройний конфлікт у цій близькосхідній країні. У Росії обсяги видобутку «чорного золота» також зросли, як повідомляє «Інтерфакс», на 0,7%.

Назустріч долару

Тим часом єдина європейська валюта також переживає не найкращі часи. Курс євро щодо долара США упав до найнижчої позначки, починаючи з 2006 року. Якщо в березні 2014-го за 1 євро можна було отримати 1,39 долара, у вересні — вже 1,29, то зараз — лише 1,19 долара. Аналітики «Німецької хвилі» вважають, що слабкий євро може дати поштовх економіці Європи. Хоча водночас несе й певні ризики.

Несподіванкою падіння євро не стало: у той час як Федеральна резервна система США збирається незабаром знову підвищити процентні ставки, Європейський центробанк (ЄЦБ) і надалі виступає за подальше пом’якшення грошової політики.

У Сполучених Штатах макроекономічна кон’юнктура суттєво покращилася, тоді як у Європі показники економічного зростання, як і раніше, є досить скромними. «У принципі, відбувається те, що багато аналітиків прогнозували увесь цей час», — каже економіст німецького «Дойче Банк» Штефан Шнайдер. Його колеги вважають, що обмінний курс найближчими роками дедалі більше рухатиметься в напрямку паритету двох валют: цілком можливо, що зрештою курс євро повністю зрівняється з доларом.

Здешевлення євро робить привабливим придбання товарів у Європі, від чого такі орієнтовані на експорт країни, як та сама Німеччина, тільки виграють. Європейські компанії стануть більш конкурентоспроможними і порівняно з конкурентами з Японії, валюта якої останніми роками суттєво девальвувала.

Слабкий євро відповідає меті Європейського центробанку. Минулого тижня в інтерв’ю німецькому діловому виданню «Хандельсблатт» президент ЄЦБ Маріо Драгі зауважив, що обмінний курс не є цільовим показником політики банку, однак важливий для цінової стабільності та економічного зростання. Щоб забезпечити цінову стабільність, тобто й надалі підштовхувати інфляцію й нівелювати наявний у єврозоні ризик дефляції, ЄЦБ готує «за певних умов необхідні додаткові заходи», зазначив Драгі. Багато експертів розтлумачили це як готовність центробанку ЄС купувати у великих обсягах державні боргові зобов’язання.

А зрештою — нова криза?

Усі ці спекуляції підігрівають падіння євро. Як і побоювання, що Греція відмовиться від політики жорсткої економії або навіть вийде з єврозони. Нагадаємо, що менш ніж за три тижні до позачергових парламентських виборів там упевнено лідирує ліва коаліція «СІРІЗА». Яка прагне відмови від політики економії та реформ, а також списання боргів міжнародними кредиторами, що фактично означатиме порушення домовленостей з позикодавцями.

Хто наразі точно у програші від поточного обмінного курсу, так це європейські туристи, які мандрують до США. Окрім того, є небезпека, що зростуть у ціні товари, які ввозять у Європу — наприклад, комп’ютери з Азії.

Та й іноземні інвестори в єврозоні зараз отримують радше збитки від своїх вкладень, стверджує аналітик фінансових ринків Крістоф Цверманн. «Ми можемо стати свідками того, як євро втрачатиме у вартості значно швидше, ніж декому хотілося б. І це може дуже швидко спричинити нову кризу євро — просто тому, що довіра до цієї валюти стрімко падає. А втрата довіри — це навіть для експортерів набагато небезпечніше, ніж високий курс єдиної європейської валюти», — наголошує експерт.

БЕЗРОБІТТЯ

В окремій заяві Євростат також повідомив про рівень безробіття у країнах єврозони. Він залишається незмінним із жовтня 2014 року — 11,5%. І, відповідно, нижчим у порівнянні з листопадом 2013 року, коли він становив 11,9 відсотка. Найнижчі рівні безробіття у листопаді 2014 року занотовані в Австрії (4.9%) та Німеччині (5.0%), а найвищі — у Греції (25.7%) та Іспанії (23.9%).

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>