Учора, коли це число “УМ” готувалося до друку, російські інформаційні агенції наводили такі офіційні дані щодо кількості загиблих: 335, з-поміж них лише 207 опізнано (зокрема, 105 — діти). Водночас, за повідомленнями Рейтер та Бі-Бі-Сі, ще недільного вечора кількість жертв бесланської трагедії становила 394. На жаль, що перша, що друга цифри щогодини можуть виявитися “застарілими”, адже близько двох сотень осіб ще вчора вранці вважалися зниклими безвісти, а також значна кількість поранених перебувала у важкому стані.

І все-таки це був штурм школи. Неоголошений, не названий владою Росії своїм іменем, але таки штурм. До такої думки схиляється більшість західних та найсміливіші з російських фахівців. Питання: чи могли влада Росії разом зі спецслужбами та військовими діяти таким чином, щоб суттєво мінімізувати кількість жертв у Беслані, залишається страшним, таємничим і — до того ведеться — навіть неетичним. Про останнє можна судити хоча б з того, як політичне керівництво Нідерландів, попросивши у Кремля пояснень, чому така величезна кількість жертв операції зі звільнення заручників, наступного дня, у неділю, змушене було вибачатися.

Сьогодні о 12.00 Україна вшанує хвилиною мовчання загиблих у Беслані. Згідно з указом Президента Кучми, замруть на хвилину органи державної влади та державних установ і відомств, сподіваємося, долучаться до цієї скорботної акції й комерційні установи.