Як свідчить історія, Росія де військовою силою, де дипломатичними методами, а де й хитрістю спочатку зробила Кримське ханство своїм протекторатом, а у 1783 році Крим було приєднано до Російської імперії. З того часу й почалося масове переселення росіян до Криму, що й показав перепис населення 1897 року: українців у Криму проживало 42,8 відсотка, а росіян — тільки 30. Якщо звернутися до даних турецького історика Євлії Челебі, то українців-козаків 1666 року в Криму проживало 83%, а про росіян не згадано, бо вони на той час там не проживали.
18 жовтня 1921 року в складі Російської Федерації було створено Кримську АССР, і під час перепису населення того ж року РФ було небезпечно акцентувати на тому, що в колишній Таврійській губернії українського населення було більше, ніж росіян. Ось чому в документах перепису населення у Криму 1921 року зникає графа «українці» і їх зараховують до «рускіх», яких стало 51,5%.
У другій половині 20-х років політична ситуація у Криму змінюється, і відпадає необхідність приховувати чисельність українського населення. Згідно з даними перепису 1926 року, в Криму проживало вже тільки 10,8% українців, «рускіх» (не росіян) уже тільки 42,2%. Виникає запитання, куди ж поділося українське населення? На нього дає відповідь політика, що її проводила Росія і продовжує проводити сьогодні. Унаслідок цієї політики на сході і на заході, півдні і півночі місцеве населення зазнавало і зазнає сьогодні тотального і послідовного зросійщення. Про це свідчать дані подальших переписів і життя сьогоднішнього дня. Батько і мати за національністю українці, а їхній син чи донька — «рускіє».
Післявоєнна розруха в Криму і неспроможність Російської Федерації забезпечити населення і Чорноморський флот продуктами харчування, розв’язувати господарські, соціальні й інші питання стало причиною створення ситуації, яка змусила «Совєт Міністров РСФСР» порушити питання про передання Кримської області Українській РСР.
Архівні дані свідчать і про те, що під час війни 1941-45 років близько 80% загиблих кримчан були українцями. Незважаючи на це, різні джерела містять досить суперечливі дані про чисельність українського населення в Автономній Республіці Крим. Дані перепису 1989 року, за якими українців у Криму було 625 тисяч, тобто 24,5%, необ’єктивні, фактично українців і росіян на півострові було по 43%, а це — по 1 млн. 127 тис. (На той час депортовані після війни кримські татари ще не повернулися на свою історичну батьківщину. — Ред.) Але... Звичайно, сьогоднішній Крим — не та вбога, голодна Кримська область, яка задихалася від спраги і була передана тодішній УРСР. Україна, яка багато витратила матеріальних цінностей, фізичних і духовних сил, чудово розуміє, яке геополітичне значення мають Крим, Севастополь, Чорноморський флот. Можливо, сьогодні деяким політикам, генералам, адміралам варто нагадати історію, тобто на чиїй землі вони господарюють, від річки Волги на схід до Тихого океану?
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
