Ангели зі щитами

28.03.2014
Ангели зі щитами

Ескіз пам’ятника від Данила Швеця.

Ідеї щодо встановлення меморіалу Небесної сотнi понад місяць перебувають на стадії осмислення. Художники як у соцмережах, так і на Майдані пропонують свої проекти і вимагають від столичної влади визначитися з концепцією меморіалізації подвигу воїнів світла. Головний архітектор Києва Сергій Целовальник, утім, закликає не поспішати. За його словами, «для початку потрібно прибрати всю територію, а далі буде видно, яке архітектурне рішення краще за все підійде для втілення та яке фінансування ми матимемо для цього».

«Ми обов’язково вшануємо загиблих людей, потрібно лише знайти правильне рішення, підібрати правильний художній образ для відображення цих трагічних подій. Зі свого досвіду можу сказати одне: поспіхом вирішувати (масштабні проекти) ніколи не можна. Дії мають бути виваженими, спокійними, узгодженими з народом», — наголосив головний архітектор міста. І додав, що відповідний меморандум про проведення архітектурного та художнього конкурсу на проект пам’ятника «Небесна сотня» вже підписаний iз Національною спілкою архітекторів України. Водночас заступник голови департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрій Куделін зазначив, що до Головархітектури Києва за останні дні надійшло понад 10 проектів меморіалу. Целовальник припускає, що кошти на проект в основному буде виділено з державної казни, а частина фінансування буде благочинною.

Опитаним «УМ» активістам Майдану найбільше сподобався проект художника Андрія Єрмоленка. Він пропонує на Інститутській, яку неофіційно ще в лютому перейменували на вулицю Героїв Небесної сотні, максимально реалістично відтворити фрагмент бою. За його версією, на тротуарі, між деревами в тих місцях, де гинули майданівці, мають бути скульптури хлопців у реальний зріст: хтось сидить iз биткою в руці, хтось підвівся кинути коктейль Молотова, хтось пробирається вгору Інститутською, прикрившись щитом. «Між цими скульптурами будуть ходити кияни. Небесна сотня має бути серед нас, а не на постаменті», — каже художник. Такі ж скульптури з шинами на плечах, на думку Єрмоленка, слід встановити і на Європейській площі. На Хрещатику можна було б поставити скульптуру дівчини, яка несе на таці бутерброди. Єрмоленко має й ідею щодо згорілого Будинку профспілок, який уже почали ремонтувати, — на підвіконнях «штабу революції» «сидітимуть» молоді хлопці, звісивши ноги. «Хтось засмучений, а хтось веселий, хтось читає книжку, а хтось показує пальцем на перехожих, які ідуть внизу, — описує свій проект Єрмоленко. — А ще можна таких вояків порозкидати по містах України. Начебто вони збираються їхати на Майдан із сумкам або уже стоять на своєму Майдані!». Якщо громада прийме рішення на користь Андрієвого проекту, він просить тільки про одне — щоб усі фігури робив один скульптор і в одній стилістиці.

Архітектор Олег Литвиненко хотів би терміново увіковічнити пам’ять про загиблих. «Для цього на вулиці Інститутській з обох боків, починаючи від мосту над проїжджою частиною і до верхнього виходу з метро Хрещатик, біля якого найбільше загинуло патріотів, було б добре встановити Козацькі Хрести, з рівним інтервалом, з означенням на кожному прізвища Героя Небесної сотні. Таким чином ми створимо алею Слави подвигу героїв Майдану», — ділиться ідеєю Литвиненко.

Також митцям спало на думку встановити біля Жовтневого палацу простий символічний меморіал, але зрозумілий для всіх. Аргумент, чому саме там — нікому не буде заважати. Пам’ятник має передавати усю суть того, що відбувалося. Слід використати елементи, які символізують барикади, обладнання захисту майданівців та національну символіку. «Основним елементом може бути фігура ангела, на руках якого лежить майданівець, що поклав своє життя за боротьбу проти режиму», — міркує Данило Швець.

Активістка Майдану Анна Савіцька проти того, щоб всю увагу сконцентрувати на Інститутській і біля верхнього входу в метро Хрещатика. «Пропоную встановити пам’ятник Небесній сотнi перед входом до Верховної Ради, щоби народні обранці вже ніколи не забували, чому вони кожного ранку входять до цієї будівлі. Хай люди запалюють свічки в пам’ятають про загиблих героїв біля Верховної Ради, а не біля входу в метро», — наголошує дівчина і до своїх слів додає малюнок із сотнею голубів.

А ТИМ ЧАСОМ...

Поки чиновники без поспіху збираються виконувати волю народу, хлопці з Майдану власними силами встановлюють пам’ятники Небесній сотні. Так, на початку вулиці Грушевського, де загинули перші протестувальники, самооборонівці розмістили невеликий пам’ятник із надписом: «Вічна пам’ять світлим душам людей, які віддали життя за гідність, честь та свободу України. Герої не вмирають! Живі завдяки вам». Також на Майдані на східцях і шинах, куди люди зносять квіти та лампадки, встановили п’ять гранітних плит розміром приблизно півтора на півметра метра. На них вирізані імена загиблих героїв, вік, їхнє рідне місто. Під деревцем на вулиці Інститутській, де снайперська куля обірвала життя 33–річного козака 4–ї сотнi «Козачого редуту» Максима Шимка, учасники самооборони Майдану з власної ініціативи встановили пам’ятник у вигляді металевого щита із тризубом, а під ним — шаблю і прострелену каску.

  • «Устина могила»

    На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>

  • Легіон січовиків

    У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>

  • Поховали Гію

    Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>

  • «Афганська» родина без Олега

    «...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>

  • Криваве Вогнехреще

    Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>