Кримський «Гоблін»

14.03.2014
Кримський «Гоблін»

Україна оголосила Сергія Аксьонова у розшук. (Рейтер.)

Віктор — родич моєї дружини, який народився і виріс у Саках, поблизу Євпаторії, «свято вірить», що 16 березня за підсумками референдуму кримчани покажуть сімферопольським маріонеткам Кремля — Аксьо­нову і К°, а також російським загарбникам, на силу яких спираються самозванці, «де раки зимують». «У нас тут усі за Україну, кого б я не питав», — наївно казав Віктор ще позавчора. Мої ж аргументи про те, що не варто брати участь у цьому нелегітимному дійстві, тим більше що результати так званого «референдуму» під дулами автоматів вже давно написані чужинцями, на нього не діяли. Учора Віктор почав говорити інакше, на його позицію неабияк вплинули побачені на власні очі блокпости в районі кримського перешийку: «Добре вам там у Києві, ви свою свободу вибороли на Майдані, а нам, відчуваю, ще доведеться поборотися з понеділка... Тільки не залишайте нас!».

«Не судимий я»

30–річному Віктору не треба пояснювати, хто такий Сергій Аксьонов: «Який прем’єр автономії? Усі тут знають, що він кримський бандит, за ним чимало крові. Хіба що бабусі на лавках та місцеві козачки вважають цього самозванця прем’єром. Але відчуваю, що пролита ним у 90–ті роки кров далеко не остання...»

«Ми не визнаємо легітимності так званого уряду на території Кримської автономії. На півострові діє злочинне угруповання, яке у неконституційний спосіб захопило владу і опирається на російські війська», — в унісон із Віктором, але офіційніше заявив днями перший віце–прем’єр Віталій Ярема.

Пану Віталію як генералу міліції та куратору силового блоку уряду відомо значно більше про маріонетку Аксьонова. У кримінальному світі та серед оперативників правоохоронних органів цей самозванець більше відомий як «Гоблін» або «Аксен». Тож не дивно, що саме у бандитський спосіб, спираючись на озброєних «зелених чоловічків», «Гоблін» став таким собі «бригадиром» півострова. Раніше так захоплювалися підприємства інших авторитетів, робився переділ сфер впливу, після послаблення тієї чи іншої «бригади», от тільки нині масштаби бандитського «наїзду» значно більші. Учора Генпрокуратура України доручила спецпідрозділам МВС і СБУ знайти і затримати самозванця Аксьонова.

Уперше про кримінальне минуле Аксьонова заговорили публічно, коли він став депутатом ВР Криму, тоді обурений обранець навіть позивався до суду, намагаючись добитися спростування у пресі інформації про його кримінальне минуле. Мовляв, не «Гоблін» я, а чесний бізнесмен. Однак суд не задовольнив позов «чесного». Відтоді на всі запитання про кримінальне минуле Аксьонов відповідає стандартно: «Я не судимий, обвинувачень у жодній кримінальній справі мені не висувалося». Але про все по порядку.

Розборки, замахи, «підстави»

Нещодавно сайт «ОРД» (відомий своїми зв’язками з правоохоронцями, як колишніми, так і нинішніми) опублікував отриману неофіційно оперативну довідку, складену оперативниками силових служб на «Гобліна», тобто на Аксьонова. В довідці приділяється чимало уваги «бізнес–кар’єрі» Аксьонова, але пропонуємо читачам окремі витримки щодо психологічного портрета «Гобліна» та його тісних зв’язків у кримінальному світі Криму.

«Оточуючими Аксьонов С.В. характеризується як діловий, самовпевнений, серйозний, хитрий, неговіркий, потайний чоловік. Веде вiдособлений спосіб життя, — йдеться в «оперативці». — Протиправну діяльність С. Аксьонов починав в ОЗУ ­«Греки», де був спочатку простим бойовиком, а потім, після розгрому «Греків», — в ОЗУ «Сейлем», де прикривався підприємництвом — був генеральним директором кількох фірм, магазинів, ресторанів і барів, роботу яких курирував як лідер ОЗУ. Орієнтовно з 1997 року працює на кошти одного з лідерів ОЗУ «Сейлем» Сергія Крюкова. В кримінальних колах Аксьонов має прізвиська «Аксен», «Гоблін». Підтримував дружні стосунки з В. Шевьєвим — «хрещеним батьком» ОЗУ «Сейлем».

За даними правоохоронців, у січні 1996 року «Гоблін» ледь не загинув: машину бандитів з «Сейлем» обстріляли їхні конкуренти з банди «Греки». Аксьо­нов був на передньому сидінні й отримав кілька вогнепальних поранень, але його врятували лікарі. 5 квітня 1997 року під час розборок було вбито близького друга Аксьонова — Агаєва Самхан Мазахір Огли (кримінальний авторитет «Сані»). Після цього «Гоблін» забрав усі торгові точки вбитого, разом із рестораном «Ланкон» (майже нічого не залишив навіть вдові вбитого друга), почав контролювати валютних міняйл тощо. При цьому він і його дружина тривалий час ніде не з’являлися без численної охорони.

Маючи зв’язки у кримській міліції та навіть у прокуратурі, «Гоблін» неодноразово вирішував питання про закриття кримінальних справ щодо нього та його оточення за хабарі. Зв’язки та авторитет екс–голови Фонду держмайна Криму Горбачова допомогли Аксьонову станом на 2000 рік приватизувати чимало підприємств — Сімферопольську фурнітурну фабрику, Ялтинський холодокомбінат, магазини у Ялті тощо.

Наприкінці 2001 року на даху будинку Аксьонова бійці УБОЗ Сімферополя знайшли вибуховий пристрій, але господар тоді заявив, що вибухівку йому підклали люди іншого авторитета Воронкова, бо він не віддав йому кілька прибуткових дискотек.

З криміналу — в політику

У 2002 році «Гоблін» зацікавився політикою і почав висувати своїх людей кандидатами у депутати різних рівнів на півострові. Тоді ж оперативники отримали інформацію, що Аксьонов має причетність до групи, яка займається продажем запчастин викрадених автомобілів і яку організував з колишніх бойовиків «Сейлем» колишній інспектор ДАІ. Але довести його причетність тоді не вдалося. Водночас «Гоблін» обурювався, що його мобільні прослуховують оперативники (інформацію про «прослушку» йому «злили» корумповані правоохоронці).

Уже у 2004 році Аксьонов, спираючись на зв’язки, скуповує за безцінь крупні промислові об’єкти в Сімферополі, зокрема склотарний завод. Колишніх бандитів змусила неабияк похвилюватися робота спецгрупи МВС iз розкриття злочинів 90–х, скоєних бандами «Сейлем» і «Башмаки», яка приїхала з Києва у Крим у 2006 році. Але, за оперативними даними, Аксьонов та інші його поплічники погодилися фінансувати роботу спецгрупи МВС, оскільки в одного з оперативників був на них компромат. Відтак причетність окремих «інвесторів», разом із Аксьоновим, до кривавих злочинів 90–х років ніхто не став доводити.

У 2008 році Аксьонов стає сленом «Руської общини Криму», а через рік — він — уже член правління «Громадянського активу Криму». З того часу він постійно перебуває у конфлікті зі спікером ВР Криму Анатолієм Гриценком, депутатом Олександром Мельником (ще один кримінальний авторитет Криму з 90–х років на прізвисько «Меля») та мером Сімферополя Геннадієм Бабенком. Тоді ж «Гоблін» став лідером Всекримського руху «Руська єдність», який у 2010 році був зареєстрований Мін’юстом України вже як партія (ця сила ніколи не набирала на виборах в АРК більше 4 %). З того часу колишній бандит усіляко прислужував Кремлю, аж доки у Білокам’яній не зробили ставку саме на «Гобліна» в задумі анексії Криму.

ДОСЬЄ «УМ»

Аксьонов Сергій Валерійович

Народився 26.11.1972 р. у м. Бєльці (Молдова), росіянин. Місцеву ЗОШ №6 закiнчив у 1988 р. зі срібною медаллю. Має вищу освіту — у 1993 р. закiнчив Сімферопольське вище політичне воєнно–будівельне училище, але по закiнченні звільнився в запас. У цей час почав займатися бізнесом iз кримінальним «дахом». Паспорт громадянина України отримав у 1997 р., проживає у Сімферополі.

Формально пан Аксьонов є розлученим, але з родиною мешкає в новому будинку з басейном у районі сімферопольського парку ім. Т. Шевченка. Очевидно, статус розлученого є лише способом для збереження майна та бізнес–структур родини, враховуючи кримінальне минуле самозванця. Низку підприємств та об’єктів нерухомості записано на батька Сергія Аксьонова, його тестя та тещу, а також 38–річну «цивільну» дружину Олену. Сергій Аксьонов має 19–річну доньку Крістіну та 17–річного сина Олега.

 

ДО РЕЧІ

Залежним від Кремля є і спікер ВР Криму Володимир Константинов, за сприяння якого в нелегітимний спосіб та під дулами автоматів депутатська меншість «обрала» кримським прем’єром Аксьонова. Виявляється, компанія «Консоль ЛТД» та інші фірми, пов’язані зі спікером Константиновим, заборгували українським банкам понад мільярд гривень. І це лише та сума, яку можна підрахувати з матеріалів судових справ, розміщених у Єдиному реєстрі судових рішень. Константинов позичав чималі гроші на будівництво готельного комплексу в селищі Партеніт, на так і не побудовані багатоповерхові житлові будинки тощо.

За словами нардепа від «Батьківщини», кримчанина Андрія Сенченка, спікер ВР Криму заборгував десятки мільйонів і російським банкам. «Константинова Росія використовує як маріонетку через те, що його фірма також отримувала дуже великі кредити в російському «Ощадбанку» і «ВТБ–банку».

Не дивно, що тепер шахрай на спікерській посаді заявляє, що «повернення Криму до складу України неможливе», адже за інших обставин пану Константинову доведеться відповісти за оборудки в українському суді. Тоді як у Москві йому пообіцяли пробачити борги. Такою є дешева ціна сепаратизму для шахрая.

 

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>