До чого вражає наївність українців — ніби маленькі діти. Взяли зібралися на майданах із вимогами до окупаційної влади. І чим довше стоять, тим дрібнішають вимоги. Потрібно зрозуміти врешті, що антиукраїнська окупаційна влада ні на які поступки не піде, бо злодії у законі своїх не здають. Якби ще вся маса народу дружно піднялася. Та де там! Провладна зграя бандитів називає себе народними представниками, народу, який за них голосував, тобто який народ — такі і його представники. Тепер звозять до Києва на антимайдан усяке сміття з лав отих голосувальників. Росіяни, які тут проживають, за окремими винятками, — теж на боці злодіїв, і хоча з діда–прадіда тут народжувалися, Україну за батьківщину не вважають і аж виють за московщиною. Чия ж сьогодні влада в Україні за національною приналежністю? Переважна більшість — російська. А російський народ — це щось особливе в нашій історії, як висловився про нього І. Шмельов (російський прозаїк. — Ред.): «Народ, який ненавидить волю, обожнює рабство, любить ланцюги на своїх руках і ногах, — брудний морально, готовий у будь–який момент пригнічувати всіх, вся і все». Так що українцям із рабства ніколи не вирватись у тих, хто сам із радістю в ярмі перебуває. Бачиш, ото показують по телезомбоящику, як відрепетирувані мармизи, запінені, горланять наперед завчені чужі слова, обзиваючи людей з Євромайдану бандерівцями, фашистами. Хочеться довести до відома горлопаїв, що оті «бандерівці» — то цвіт української нації. Вони стоять, виборюючи краще життя усім, а звезене сміття стоїть, щоб краще жилося бандитам від влади. Вловлюєте різницю?
Стосовно того, хто бив дітей на Майдані з жорстокістю звірів. Знаменитий російський письменник Максим Горький, який ще дитиною пішов у люди, добряче пізнав свій народ і ось що він про нього писав: «Найважливішою прикметою вдачі російського народу є його звіряча садистська жорстокість». Напрошується висновок: чи не була більшість отих оскаженілих нелюдів у шоломах саме «русскімі»? Через страшенні «навантаження» (розбивати голови українцям і їхнім дітям) їм надають пільги виходити на пенсію у 35—40 років. Ось так. За таку «халяву» і на вбивства йдуть. Батьки їхні ще працюють, а їхні синки вже на пенсії відпочивають. Тож і виходить, що у нас найбільше пенсіонерів у порівнянні з іншими країнами, бо таких молодих жеребців на пенсії відправляємо.
Щодо ярликів «фашист», які навішують на українців–патріотів. Фашист чи комуніст — це член партії. Фашистської партії у нас не було ніколи, оскільки ми — підневільна країна. Зародилася ця партія і її людиноненависницька ідеологія в божевільній голові вождя усіх народів. Комунізм і фашизм — одне й те саме, тільки кольори різні, а суть одна. Німецький з’явився пізніше, скопіювавши російський. Концтабори, розстріли мільйонів людей — тотожні, тільки у нас ще голодомори на додачу.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
