«Коротке замикання»

11.02.2014
«Коротке замикання»

Перепади тиску, головний біль можуть свідчити про нейроциркулярну дистонію. А звідси — пряма дорога до мікроінсульту. (з сайта medweb.ru.)

Схоже на «банальне» сп’яніння

Коли літній людині раптом стає зле, зазвичай ті, хто поруч, знають як діяти: негайно викликати «швидку», дати необхідні ліки. Але якщо зле стає комусь із молодих, люди не завжди поводяться адекватно. Тридцятирічному Андрієві, який, на думку колег, з’явився на роботу в «непристойному стані», начальник наказав негайно йти додому проспатися. Останні кілька місяців чоловік перебував у стані постійного стресу — виснажували щоденні скандали з дружиною, яка збиралася подати на розлучення. Дослухатися до поради начальника Андрій не міг — боявся, що вдома йому краще не стане, тож подався у парк, а звідти ледве не потрапив у міліцію: чоловіку «інкримінували» нетверезий стан. Симптоми справді нагадували сп’яніння: червоне обличчя, порушена координація рухів, сплутана мова... Андрія врятувало те, що правоохоронці не завважили запаху перегару і... викликали «швидку». А в лікарні фахівці констатували мікроінсульт: тиск від переживань у молодого чоловіка різко підскочив, і судини не витримали... Хоча в «достресовий період» Андрій ніколи не нарікав на проблеми з тиском.

Часом лікарі жартують «крізь сльози», що мікроінсульт — це інсульт, який «курить, п’є і молодо виглядає». Річ у тiм, що причини порушень мозкового кровообігу виникають не тільки у лiтнiх людей. Навіть зовсім юні нерідко нарікають на запаморочення, «білі мушки» перед очима, головний біль і нудоту. При таких симптомах лікарі зазвичай ставлять діагноз нейроциркулярна дистонія — порушення тонусу судин головного мозку. З часом ця патологія разом з іншими шкідливими факторами може спровокувати мікроінсульт.

Здається, що слово «мікроінсульт» звучить не так загрозливо, як сам інсульт. Але це так само небезпечне і підступне захворювання. Від «повноцінного» мікроінсульт відрізняється тим, що триває лише кілька хвилин або годин, а порушення мозку при такому стані не такі загрозливі, як при звичайному інсульті. Але це як «коротке замикання» — якщо вчасно не полагодити дроти, може перегоріти «система». Тож якщо людині вчасно надати фахову допомогу, вона має більше шансів на одужання і повне відновлення.

Ризик цього захворювання зростає у тих, кому за 30. Особливо ризикують люди з метеозалежністю (йдеться про зміни самопочуття під час перепадів погоди), ті, хто перебуває у хронічному стресі, має перевтому і надмірні фізичні навантаження. Розвиток ішемічного мікроінсульту зростає при таких недугах, як гіпертонія, атеросклероз судин головного мозку, порушення ритму серця (аритмія, тахікардія або брадикардія), інфаркт міокарда. Факторами–провокаторами недуги є переїдання, надмірна вага, малорухливий спосіб життя, зловживання алкоголем, куріння, цукровий діабет.

Високий тиск, запаморочення, амнезія...

Як розпізнати мікроінсульт? Людина раптом відчуває заніміння, відбувається порушення мови (від незначної «сплутаності» до неможливості вимовляти й сприймати слова). Також можуть настати короткочасні паралічі, запаморочення, порушення рівноваги, рідше — нудота, розлади зору і слуху. Іноді симптомами мікроінсульту може бути амнезія (коротка втрата пам’яті на деякі події).

«Небезпека мікроінсульту в тому, що він швидко минає, і можна просто не звернути увагу на його симптоми, — каже київський лікар невропатолог Олег Сайчук. — Важливо вчасно завважити неадекватність у поведінці людини, зрозуміти, що їй стало зле чи якось не по собі. І якнайшвидше звернутися до лікаря. Перші реанімаційні кроки покликані нормалізувати артеріальний тиск і пульс, налагодити кровообіг головного мозку. Реабілітація після мікроінсульту, залежно від типу порушень, включає в себе медикаментозну терапію, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру, масаж, психотерапію і навчання хворого порушених навичок».

На відміну від інсульту, при мікроінсульті уражаються тільки дрібні судини головного мозку і руйнуються невеликі ділянки мозкової тканини, уточнює лікар Сайчук. Якщо хворого госпіталізувати в перші дві години після удару, то наслідки будуть мінімальні і можна практично повністю відновити функції мозку.

Лікарі застерігають: мікроінсульт не «здається» просто так. І якщо він стався, то вірогідність повторення дуже велика. Крім того, це може стати першим кроком до інсульту та інфаркту. Медики радять не забувати про профілактику. «Важливо м’яко регулювати артеріальний тиск. Скажімо, вживати менше солі (безсольова дієта знижує тиск), — додає Олег Володимирович. — Відмовтеся від куріння — куріння, як активне, так і пасивне, збільшує ризик інсульту. Раджу включити в раціон більше риби, фруктів, овочів, бобових, оливкової олії. І обов’язково займайтеся спортом — як мінімум дві години на тиждень».

ВАЖЛИВО!

Потерпілому потрібно: «У» — усміхнутися, «З» — заговорити (зв’язно вимовити будь–яку просту фразу), «П» — підняти обидві руки. Для тих, у кого стався мікроінсульт, характерні труднощі з мовленням (незв’язне вимовляння слів, змішування складів, проблеми зі сприйняттям мови), оніміння, поколювання або відчуття тяжкості з одного боку тіла, неможливість поворушити рукою, ногою або мімічними м’язами. Крім того, можуть з’явитися запаморочення, двоїння в очах, тимчасова сліпота, похитування при ходьбі. Найчастіше всі симптоми з’являються одночасно.