Анатолій Кінах: Ніхто, в тому числі Медведчук, не відкривав двері в мій кабінет ногами

03.08.2004
Анатолій Кінах: Ніхто, в тому числі Медведчук, не відкривав двері в мій кабінет ногами

У чаті Анатолій Кінах був, як завжди, дуже серйозний. (Фото Олексія ІВАНОВА.)

      Кожен «просунутий» кандидат у президенти України неодмінно повинен уміти три речі: терпляче вислуховувати все, що про нього кажуть люди, оперативно відповідати на неочікувані запитання і користуватися комп'ютером, бо куди ж без нього в ХХІ столітті? «УМ» вирішила перевірити, наскільки на це здатні фаворити нинішньої президентської гонки. Ми запросили їх у чат — найдемократичніший спосіб спілкування. Сидячи за комп'ютером, ви можете не лише поцікавитися в кандидата про все, що заманеться, а й коментувати процес по ходу чи просто теревенити з іншими відвідувачами. Щоправда, то вже право VIP-гостя — відповідати на ваші закиди й дотепи чи ні.

      Першим «тест на просунутість» пройшов Анатолій Кінах, голова Української спілки промисловців і підприємців та партії з такою ж назвою. Неочікувано для багатьох висуванець ПППУ опинився по інший бік барикад від лідерів більшості провладних партій, які підтримали Віктора Януковича. До того ж, що ще несподіваніше, попередник Януковича на посаді Прем'єр-міністра став одним із найрізкіших критиків нинішнього глави уряду.

      До розмови в чаті за адресою www.telekritika.kiev.ua/chat Анатолій Кирилович готувався й трохи хвилювався, особливо зауважуючи несерйозні репліки інтернетівських завсідників. Але швидко призвичаївся до такого стилю спілкування і, ретельно підбираючи слова, зосередився на політичних запитаннях. Деякі з них свідомо оминав, переважно ті, що стосувалися особистісних стосунків з іншими кандидатами у президенти чи колегами по колишньому блоку «За єдину Україну!», другим номером у списку якого він, Прем'єр-міністр України, був у 2002 році. Казав, не час і не місце, мовляв, переходити на особистості потрібно в їх присутності, щоб ті могли відповісти. Хоча минулого тижня в інших ЗМІ аж двічі повторював, що особа з двома судимостями не має морального права балотуватися в президенти...

      Отож вiтаємо Анатолiя Кириловича iз завтрашнiм 50-рiчним ювiлеєм i пропонуємо вашій увазі відредаговану версію інтернет-розмови, що відбулася у п'ятницю зусиллями «Телекритики», «УМ» та УНЦПД у рамках спільного передвиборчого проекту.

 

«Я не зніматиму свою кандидатуру. Ми будемо боротися за максимальний результат у першому турі виборів-2004»

      — Анатолію Кириловичу, ви плануєте на виборах іти до кінця самостійно чи поступитеся, як це зробив Валерій Пустовойтенко, після певних політичних торгів?

      — Я ніколи не торгую довірою людей, і моя участь у виборах Президента не є просто моїми політичними амбіціями. Це — відображення дуже потужної позиції самодостатніх людей, яким не байдуже, в чиїх руках і якою буде Україна після 31 жовтня.

      — Ви, державна людина, кинули виклик єдиному кандидату в президенти від влади Віктору Януковичу. Чи можливо, що ви таки знімете кандидатуру на його користь?

      — Повторюю, я не зніматиму свою кандидатуру. Я й моя команда будемо боротися за максимальний результат у першому турі. Я шукатиму шлях до розуму й серця громадян на основі чесного й прямого діалогу й неприпустимості використання чорного піару чи брудних політтехнологій.

      — В ефірі радіо «Свобода» ви заявили, що готові «об'єднати свої зусилля з усіма тими, хто є справжніми патріотами держави, хто шукає свій шлях до розуму та серця громадян чесними і прозорими методами». Чому тоді досі не поставили підпис під Декларацією про чесні вибори, запропонованою Ющенком, чи не долучилися до переговорного процесу в цьому напрямку між Ющенком і Морозом? Чи все-таки ваші контакти в цьому сенсі з опозиційними лідерами мають місце?

      — Я готовий поставити свій підпис під угодою про чесні, прозорі вибори, бо це є принципова умова і моїх особисто, і моєї партії вимог до виборчої кампанії. Нам дуже важливо, щоб сама політична кампанія відбувалася на основі рівноправної політичної конкуренції, а кінцевий результат підвищував довіру суспільства до влади, честь і гідність України в світовому співтоваристві.

      — Тож ви підпишете угоду з Віктором Ющенком про недопущення фальсифікації?

      — Ми зараз ведемо переговори і не обмежуємося тільки Ющенком. Найближчим часом такі угоди будуть підписані.

«Останнім часом владні структури працюють на інтереси окремих політико-фінансових груп і кланів»

      — Пане Кінах, чи погодитеся ви з часто висловлюваною думкою про те, що посада Прем'єр-міністра є дуже добрим плацдармом для вступу в боротьбу за пост Президента? Ви ж є «найсвіжішим» відставником, займали це крісло зовсім недавно, перед Януковичем...

      — Я — щаслива людина, бо за останні 14 років, спираючись на довіру людей, працював практично на всіх, за винятком окремих, найвищих посадах в Україні: тричі обирався до Верховної Ради, був «губернатором» області, віце-прем'єром в уряді, першим віце-прем'єром і Прем'єр-міністром. Це дало мені унікальну можливість накопичувати досвід, зміцнювати волю й працювати в інтересах суспільства та держави. Я пишаюся тим, що за цей час я не прийняв жодного рішення всупереч законодавству України чи інтересам суспільства. Я зараз маю право чесно дивитися в очі собі й людям.

      — Як ви оцінюєте діяльність Віктора Януковича як голови обласної адміністрації (адже він був вашим підлеглим) і як кервника Кабміну?

      — На це запитання я б відповідав у прямих дебатах, щоб опонент мав можливість вести дискусію.

      — Ви вважаєте нормальним масову участь держслужбовців, викладачів, лікарів та інших бюджетників, у виборчій кампанії Віктора Януковича? Чи не вважаєте ви, що розміщення виборчих штабів Прем'єр-міністра в Центральному будинку офіцерів або в державних навчальних закладах є незаконним?

      — Це грубе порушення як законодавства України, так і принципів прозорої рівноправної політичної конкуренції. Державні службовці, незалежно від того, хто їх делегував у владу — яка партія чи фракція, — повинні бути на рівній відстані від політико-фінансових груп і працювати передусім на дотримання Конституції України, зосереджуватися на ефективному виконанні своїх функцій. Для України це питання має принципове значення. Бо, особливо останнім часом, владні структури замість того, щоб обслуговувати своїх громадян, працюють на інтереси окремих політико-фінансових груп і кланів.

      — Як ви думаєте, вдасться вас змістити з поста голови Партії промисловців і підприємців України?

      — (Здивований. Сміється.) А хто хоче змістити?..

      — Не боїтеся краху політичної кар'єри після поразки на виборах Президента-2004?

      — У моєму розумінні, крах політичної кар'єри для особистості чи політичної партії відбувається тоді, коли рішення приймаються під тиском чи є результатом примітивної торгівлі всупереч принципам особистості чи партії. Ті особистості й партії, які приймають рішення під тиском або торгують довірою людей, не мають політичної перспективи, їх, безумовно, очікує політичний крах. Особисто я і мої соратники ніколи не будемо приймати рішення під тиском чи всупереч нашим принципам.

      — У разі, якщо ви не пройдете до другого туру, чи будете ви і ваші послідовники голосувати за Ющенка?

      — Ми підтримаємо тільки тих кандидатів, які в ході виборів вестимуть чесну боротьбу — без використання адміністративного тиску і монополії в інформаційному просторі.

      — Як ви оцінюєте шанси своєї партії — промисловців і підприємців — на наступних парламентських виборах?

      — Майбутні парламентські вибори, в 2006  році, мають принципове значення для України у зв'язку з тим, що відбуватимуться за пропорційною системою — суто на основі партійних списків. Це має бути дуже потужний крок до політичної структуризації суспільства та влади і — на цьому грунті — підвищення відповідальності влади перед народом за результати своєї діяльності.

      Дуже важливо, щоб більшість у парламенті формувалася не методами тиску, примітивної торгівлі посадами чи ресурсом, а на основі програм, ідеологій і створення умов незворотності розвитку України як правової демократичної держави з сучасною конкурентоздатною ринковою економікою.

«Євроатлантичний напрям не повинен сприйматися як противага співпраці України з Росією»

      — Якими будуть відносини України та Росії в разі вашої перемоги на виборах? Чи є спекулятивними заяви багатьох кандидатів щодо пріоритетності відносин України з Росією у разі їх перемоги?

      — Україна і Російська Федерація, безумовно, поглиблюватимуть економічну співпрацю. Це відповідає стратегічним інтересам наших народів і держав. Але результат буде, тільки якщо дотримуватися головної принципової умови: співпраця має бути рівноправною, на умовах прозорої ринкової конкуренції, без спроб політичного чи економічного тиску на партнера.

      — Анатолію Кириловичу, чи можете ви дати оцінку указу Президента про вилучення з нашої воєнної доктрини, яку він, до речі, підписав лише за місяць до того, положень, що стосуються вступу України до НАТО та ЄС?

      — Я впевнений у незворотності євроатлантичної інтеграції України. При цьому євроатлантичний напрям не повинен сприйматися як противага співпраці України з іншими державами, в тому числі з Росією. Мій основний принцип: не можна ходити по світу з простягнутою рукою. Незважаючи на напрям — Захід чи Схід, — головним пріоритетом для нас мають бути українські політичні й економічні інтереси. Бо тільки та держава, яка вміє консолідувати політичну волю, інтелект, кадри і ресурси для захисту сучасними методами національних інтересів, може бути конкурентоздатною, займати гідне місце в світовому співтоваристві.

«Я бачуся з Кучмою і Януковичем. Але це ті зустрічі, які не вимагають реклами»

      — Чи розформуєте ви СДПУ(о), якщо станете Президентом? Які у вас зараз стосунки з Медведчуком, якого вважають керівником «тіньового» штабу Януковича? Пригадується, за часів прем'єрства Кінаха вважали досить близьким до глави Адміністрації Президента. Що саме стало точкою відліку для віддалення?

      — Ніхто, в тому числі Медведчук, ніколи не відкривав двері в мій кабінет ногами. І мої стосунки спираються на принципи, що дозволяють мати тісні відносини в першу чергу з тими людьми, які поважають чесність, порядність, надійність.

      — Як ви ставитеся до політичної реформи взагалі і зокрема до тієї, що проводять зараз?

      — Політична реформа, безумовно, необхідна. Її головна мета, на мій погляд, — створення ефективних методів відповідальності і підконтрольності влади перед народом. Тож зміни в Конституцію слід вносити в інтересах суспільства і держави, а не для досягнення короткотермінових політичних чи особистих цілей. Це моя вимога до змісту й мети політичної реформи, і я буду захищати такий підхід.

      — Коли ви востаннє бачилися (розмовляли) з Леонідом Кучмою? А з Віктором Януковичем?

      — Ми бачимося, спілкуємося, але це ті зустрічі, які не вимагають реклами.

«Я об'їду всю Україну»

      — Як ви збираєтеся реформувати охорону здоров'я, якщо станете Президентом? Чому так повільно просувається сімейна медицина, за яку всі «за»? До речі, що у вас записано в програмі з цього приводу? Я «колекціоную» відповіді на це запитання всіх кандидатів...

      — В Україні поглиблюються дуже негативні процеси зниження рівня здоров'я нації і скорочення кількості населення. Згідно з офіційною статистикою, щорічно ми втрачаємо 470 тисяч громадян. По суті, це — цілий обласний центр.

      Із загальної кількості населення України 38 відсотків — непрацездатні люди. У розрахунку на одного громадянина на медицину й освiту Україна витрачає в чотири рази менше фінансових ресурсів, ніж Польща, і вдвічі менше, ніж Росія. На жаль. Це вже велика загроза для майбутніх поколінь. Тому питання медицини, здоров'я людей необхідно розглядати на рівні національної безпеки — без перебільшення. Повинна бути потужна довгострокова національна політика в усіх напрямам — гідна оплата праці лікарям, доступ громадян до медичного обслуговування, сучасне обладнання, технології, розвиток сімейної медицини, і, безумовно, профілактика, підвищення якості життя громадян.

      — Чи чули ви про протести сумських студентів проти об'єднання трьох вузів в один? Якщо чули, то як до цього ставитеся?

      Відомо також, що завдяки вам не відбулося об'єднання вузів у Миколаєві. Не могли б ви допомогти і нам?

      — Звичайно, чув. У зв'язку з тим, що в декого немає впевненості в результатах після 31 жовтня, виникає велике бажання «прискореного» перерозподілу власності чи приватизації залишків ліквідного майна. Тому виникають абсолютно необгрунтовані проекти об'єднання навчальних закладів, як це відбувалося в Миколаєві і відбувається в Сумах. Я категорично проти таких дій, які руйнують у тому числі й заклади вищої освіти, призводять до втрати висококваліфікованих професіоналів і дуже б'ють по вірі молоді в справедливість та законність. Так само, як це було в Миколаєві, я буду жорстко протидіяти таким спробам. Я підтримую протест сумської молоді.

      — Як виглядатиме ваша виборча кампанія?

      — У ході своєї президентської кампанії я відвідаю всі області України й буду конкурувати з опонентами не адміністративним ресурсом, а чесним спілкуванням із людьми.

 

Проект здійснюється за сприяння Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Кінах Анатолій Кирилович

      Народився 4 серпня 1954 року в українському селі Братушани Єдинецького району Молдови.

      Освіта: збиральник, Ленінградське ПТУ (1972); інженер-кораблебудівник, Ленінградський кораблебудівний інститут (1978).

      Науковий ступінь: не має.

      Судимості: не має.

      Професійний шлях: 1978-1981 — докмайстер 7-го військового заводу в Таллінні; 1981-1992 — майстер, старший майстер, начальник Миколаївського виробничо-диспетчерського відділу заводу «Океан»; 1990-1992 — народний депутат України; 1992-1994 — представник Президента Кравчука в Миколаївській області; 1994-1995 — голова Миколаївської облради народних депутатів; 1995-1996 — віце-прем'єр з питань промислової політики в урядах Марчука і Лазаренка; осінь 1996 — радник Президента Кучми, президент Української спілки промисловців і підприємців; 1998-2001 — народний депутат України; 1999 — перший віце-прем'єр-міністр в уряді Пустовойтенка; 2000 — голова Партії промисловців і підприємців України; 2001-2002 — Прем'єр-міністр України. Після відставки свого уряду зосередився на роботі в УСПП та ПППУ, Федерацiї роботодавцiв.

      Партійність: голова Партії промисловців і підприємців України. Був членом КПРС і членом політради та політвиконкому НДП.

      Родина: двічі одружений. Друга дружина — Марина, 1960 року народження, автодорожник за освітою, журналіст за фахом — працювала в тижневику «Галицькі контракти», газеті «Своя справа», прес-секретарем УСПП.

      Діти: має трьох доньок — Наталю, 1980 р.н., випускницю Київського нац. університету ім. Т. Шевченка; Зою, 1984 р.н., студентку лiнгвiстичного університету; 4-річну Софію.

      Захоплення: астрофізика, наукова фантастика.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>