Українська держава переживає жахливі часи занепаду, стагнації у всіх сферах соціально–економічного і суспільно–культурного життя. Поставити діагноз такій затяжній хворобі дуже просто, але повірити йому більшість українців не бажає, як і не спішить виправляти це катастрофічне становище.

Кожна нація має свою мову, яка несе в собі код народу, його характер, звичаї, а разом — культуру. Вони є визначальними символами держави, з якими її ідентифікують. Ми, українці, пишаємося своєю милозвучною мовою і вважаємо її однією з найкращих у світі.

Я — Гуменюк В. Л., українець, пенсіонер, ровесник геноциду українців. Мені не призначили отих паперових жебрацьких субсидій під надуманими мотивами, а тепер ще вимагають декларацію. Я 16 років звертаюся до влади всіх рівнів із комунальних та соціальних питаннь.