Знудило від «тушкованої» капусти

12.02.2013
Знудило від «тушкованої» капусти

Партія «УДАР» звернулася до Вищої ради юстиції з вимогою розглянути непрофесійні дії суддів ВАСУ, які своїм рішенням про визнання недостовірними результатів виборів у округах №11 та 71 фактично позбавляють мандата депутатів, котрі вже прийняли присягу, — Олександра Домбровського та Павла Балогу. Про таке рішення «УДАРу» повідомила прес–служба партії. На захист своїх колег з протилежного «табору» стали не тільки «кличківці», а вся парламентська опозиція. «Попри те, що депутати Балога та Домбровський не належать до опозиції, сьогодні, коли їх цькують за небажання приєднатися до Партії регіонів, опозиція докладе всіх зусиль, аби протистояти цьому тиску на колег», — йдеться в повідомленні прес–служби «УДАРу». Справді, нечуваний в Україні прецедент — позбавляє депутатства не Верховна Рада, а суд!

У центрі скандалу — колишній «губернатор» Вінниччини Олександр Домбровський, якого називають людиною Порошенка у ВР, та брат екс–міністра з надзвичайних ситуацій Віктора Балоги — Павло. На виборах–2012 Домбровський змагався з кандидаткою від Об’єднаної опозиції Наталією Солейко, яка, за першими підрахунками, випереджала Домбровського. На окрузі у закарпатському Хусті у Павла Балоги теж ситуація не складалася однозначно, та врешті він набрав на півтора відсотка голосів більше, ніж висуванець ПР Степан Деркач. Утім об’єднує двох чоловіків, яких ЦВК визнала депутатами і які вже прийняли присягу, не бруднувата виборча кампанія, а стосунки з фракцією «регіонів» у Раді: Домбровський не захотів увійти до цієї фракції, Балога — вступив до неї і відразу ж вийшов. Короткочасне (всього два дні) перебування Балоги–молодшого в лавах партії влади лишається каламутною загадкою. Ось як у січні прокоментував братові маневри Віктор Балога в інтерв’ю «Главкому» : «Про деякі речі можу розповісти, а про деякі поки що ні... Я хотів би цю тему забути і щоб її забули. Особливо в Партії регіонів. Не хочу зараз нікого звинувачувати, але вчинок Павла — це самозахист. Якщо інша сторона буде ініціювати ескалацію даного питання — тоді будемо деталізувати». Тобто Віктор Балога недвозначно дав зрозуміти, що «регіонали» чинили тиск на Павла.

І от раптом з’являється позов від колишнього опозиціонера Юрія Кармазіна (у співавторстві iз зовсім непомітними персонами політикуму Євгеном Углем та Анатолієм Дацьким) про позбавлення Балоги та Домбровського депутатських повноважень. Розгляд позову відбувся у п’ятницю. Проте судових висновків немає на сайті ВАСУ та в офіційних «анналах». Чому? Після того як ситуація набула розголосу, у прес–службі ВАСУ заявили, що «8 лютого суд оголосив лише вступну та резулятивну частину рішення, а на виготовлення повного тексту, з мотивувальною частиною, у суду є максимум п’ять днів». Сиріч до 13 лютого.

У ВАСУ зметикували, що справа ця, м’яко кажучи, не виграшна. «Взагалі незрозуміло, звідки взялася ця справа, оскільки навіть якщо було відповідне подання, то суд не мав права його розглядати, — коментує голова Комітету виборців України Олександр Черненко. — Це рішення ВАСУ є першим прецедентом, коли суд скасовує повноваження депутатів». На думку Черненка, справа небезпечна саме створенням такого прецеденту, адже «якщо ці депутати будуть по­збавлені мандатів, то тоді можна буде зробити це і з будь–яким іншим депутатом». Справді, постає запитання: навіщо проводити вибори, якщо суд, а не виборці, вирішуватиме, хто може бути депутатом, а кому — зась? Рішення ВАСу ставить під сумнів узагалі задекларований Конституцією принцип народовладдя (яким би спотвореним він не виглядав у дійсності).

У ПР щодо історії з Домбровським та Балогою–молодшим мовчать. «Регламентний комітет готовий зібратися щодо цього питання у понеділок. Але ми не можемо — Верховна Рада заблокована», — пояснив днями інформагенції «Українські новини» голова профільного комітету ВР Володимир Макеєнко. І кивнув у бік позивача. Мовляв, «позов подав Юрій Кармазін — опозиціонер, якого опозиція забула на платформі (мається на увазі, що Кармазін не був включений у виборчі списки. — Ред.), самі сіли в поїзд і поїхали у Верховну Раду, а його забули». «Можливо, він таким чином хоче про себе нагадати, підготувати для себе округ»,— припускає Макеєнко.

Чому Кармазін, коли вже так, не подав позов також проти «тушок» Табалових? У позивача заготовлена відповідь на такі «підлі» запитання. Випереджаючи їх, він відразу дає відповіді на своїй сторінці у «Фейсбуку». «Правоохоронці довели факт злочину під час виборів на цих округах, а суд не зміг цим знехтувати і брати на себе відповідальність, маючи докази фальсифікації», — пише пан Юрій, додаючи, що «діяв як правозахисник». Справді, Табалови пройшли в парламент «чесно» — бо позиціонували себе як висуванці об’єднаної опозиції. А все, що сталося після отримання мандата, справа їхньої честі і політичної репутації, а не борця за справедливість Кармазіна.

Та в цій історії є й надія на оздоровлення системи. «Тушки»–перебіжчики і домовленості про подальше «тушкування», шалені суми, які на це діло витрачаються, стають для Верховної Ради екзистенційною проблемою: парламент нагадує дракона з китайської притчі, який у ненажерливості своїй кидається на власний хвіст і потроху сам себе пожирає, починаючи з хвоста.