Тік–так, та не так

У ніч iз суботи на неділю, тобто з 27 на 28 жовтня, в Україні буде скасовано дію «літнього» часу. Для цього о 4–й ранку ми маємо перевести стрілки годинників на годину назад. Не виключено, що цьогоріч ми жили за «літнім» часом востаннє. Станеться це за умови, якщо новообрана Верховна Рада схвалить законопроект «Про обчислення часу на території України».

Як розповів «УМ» Ярослав Яцків, який входив до складу робочої групи, що працювала над документом, проект закону Кабінет Міністрів замовив після того, як минулого року ВР прийняла спонтанне рішення залишити Україну в режимі постійного «літнього» часу, обґрунтовуючи тим, щоб зайвий раз не тривожити організми українців переведенням стрілок туди–сюди. Але та постанова викликала багато заперечень і була скасована.

Як нагадує вчений, територія України здебільшого знаходиться у другому часовому поясі. Зовсім невелика частина Закарпаття розташована в першому поясі, і майже вся Луганська область — у третьому. Розташування в різних часових поясах, як відомо, позначається на тому, коли в регіоні сходить і заходить Сонце. Сьогодні обчислення часу на всій території країни відбувається за другим (так званим київським) часом. «Для мешканців першого та третього часового поясів у цьому є певні незручності, адже, живучи за київським часом, вони не можуть правильно використати світлу частину доби», — каже Ярослав Яцків.

Що чекає на нас, якщо ми не будемо переходити на «літній» час? Наприклад, те, що 22 червня (у день лiтнього сонцестояння) час заходу Сонця в Києві відбудеться вже о 20.13, у Луганську і поготів — о 19.29. Тобто поночітиме на годину раніше! Якщо ж не скасувати «літній» час, а жити за ним постійно, то взимку йтимемо на роботу й проводжатимемо дітей до школи затемна. Адже 22 грудня (у день зимового сонцестояння) у Києві Сонце сходитиме о 8.57, в Ужгороді ще пізніше — о 9.21.

Відтак автори законопроекту пропонують узяти за основу київський час, але ввести регіональні графіки початку робочого дня. Тобто в Луганську, де світає найраніше, ставати до роботи о 7.00–7.30, у Києві — о 8.00, а в Ужгороді — о 8.30–9.00. Щоб уникнути плутанини, для органів влади слід ввести єдиний початок робочого дня — з 8–ї ранку, а от школи та підприємства нехай навчаються і працюють за регіональним часом. Звичайно, обурення народу, який звик довше спати, уникнути не вдасться. «Але, — заспокоює Ярослав Яцків, — ніхто в Європі не ходить на роботу на 9–ту, там працюють з 7–8–ї години. І ми звикнемо. З радянських часів ми призвичаїлися ходити на роботу на 9–ту ранку. Але це нонсенс, так довго вранцi ніде у світі не сплять!». Телебачення, яке налаштоване на єдиний ритм життя країни, переформатується, вважає фахівець, підлаштуються, відповідно, й транспорт, і торгівля. «Он Росія живе у восьми часових поясах, і ніякої плутанини не виникає», — каже Ярослав Яцків.

Переведення стрілок — може, це комусь і не сподобається — є найоптимальнішим варіантом. Скажімо, цивілізовані країни Європи, де і про енергоощадність думають, і про здоров’я людей турбуються, досі від цієї ідеї не відмовилися. То навіщо нам, українцям, винаходити велосипед? «Особисто я за те, щоб переводити стрілки годинників, — каже Ярослав Яцків. — Але медики, які були у складі робочої групи — проти. Вони наполягли, щоб стрілки годинників не переводити на «літній» час із наступного року».

ДУМКА МЕДИКІВ

Доктор медичних наук, відомий дитячий кардіохірург Василь Лазоришинець вважає, що існують як психологічні, так і фізіологічні наслідки переведення годинників. На його думку, вони проявляються «в тимчасовому зниженні працездатності, порушенні циклу сну» і «зачіпають більшу частину населення». Він стверджує, що приблизно в 20% людей погіршується самопочуття і загострюються хронічні хвороби. При цьому смертність від інфарктів у осіб, які страждають серцево–судинними захворюваннями, зростає на 70–75%.

Водночас дослідження, які проводили в Казахстані перед скасуванням в 2005 році «літнього» часу, показали, що переведення стрілок «певним чином впливає на соціальный фактор, призводить до підвищення рівня захворюваності населення, збільшення кількості дорожньо–транспортних пригод та випадків виробничого травматизму». 51,6% населення країни під час опитування зазначили, що негативно реагують на переведення часу, це викликає погіршення самопочуття, безсоння. Багато опитаних скаржилися на підвищення артеріального тиску і дратівливість.

(за даними «Знаймо разом»)

ДО РЕЧІ

Росія, яка торік вирішила відмовитися від переведення стрілок і залишилася на «літньому» часі, цьогоріч уже думає про те, щоб скасувати те рішення. Наразі підготовлено законопроект про вiдмову вiд «лiтнього» часу, який перебуває на затвердженні в уряді Російської Федерації. Водночас комітет Держдуми з охорони здоров’я рекомендував замовити вченим дослідження наслідків переведення стрілок для здоров’я людей і економіки країни. І тільки після цього зробити висновки, яке рішення доцiльно ухвалити.