Вода спричинить кінець світла

05.04.2012

Якщо людина своєчасно платить за спожиту воду та світло, це ще не означає, що ці послуги вона буде справно отримувати. Конфлікт, який розгорівся між енергопостачальними компаніями та водоканалами, може позбавити звичайних громадян і струму в розетці, і води в крані. Більше того, якщо енергетики вийдуть на страйки, а компаніям не буде за що ремонтувати електромережі, зупинитися можуть і найбільші заводи. А це означатиме фактичний колапс економіки.

 

Відключити не можна

До прірви масових відключень постачальників світла штовхають борги споживачів за використану електроенергію. За підрахунками Незалежної профспілки енергетиків України (НПЕУ), станом на 1 березня 2012 року, клієнти винні за струм близько 12,6 млрд. грн. Третина — 4,1 млрд. грн. — це заборгованість водоканалів. За перші два місяці 2012 року вони завинили додатково 300 млн. грн. Найбільші проблеми — у густонаселених промислових регіонах, де працюють «Донецькобленерго», «Київобленерго», «Харківобленерго», «Луганське енергетичне об’єднання», «Дніпрообленерго».

Борги стали активно зростати, коли тарифи на воду замість місцевих органів влади почала встановлювати Національна комісія з регулювання комунальних послуг. Поки що вона не поспішає піднімати ціну водопостачання до економічно обґрунтованого рівня. А відтак навіть за умови 100% оплати населенням послуг з подачі води, грошей для відшкодування вартості спожитої електроенергії все одно не вистачить. Проте самі водоканали не дуже то й прагнуть поліпшити ситуацію. Незважаючи на те, що в собівартості водопостачання електрика займає щонайменше 50% її споживання оплачують за залишковим принципом — після виплати премій і купівлі коштовних автівок керівництву.

Можливості натиснути на водоканали в обленерго немає, каже заступник голови організації НПЕУ «Житомиробленерго» Василь Шевчук. Листи, які надсилають до Кабміну і Міненерговугілля, ігнорують. А місцева влада лише розводить руками, бо більше не має впливу на тарифоутворення. Суди і прокуратура, до яких енергетики звертаються із проханням стягнути борги, теж відмовляють. Мовляв, відключення водоканалів від мережі спричинить екологічне лихо. І порушить інтереси громадян та підприємств, що справно платять за воду. Навіть якщо через суд і вдається арештувати рахунки для погашення заборгованості, водоканали всти­гають звести залишки до нуля і відкрити нові, ділиться гірким досвідом роботи з «партнерами» голова організації НПЕУ «Полтаваобленерго» Володимир Абрамов.

При цьому обленерго мусять своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за отриману енергію з ДП «Енергоринок». Адже затримки з такою оплатою одразу ведуть до штрафних санкцій, а також можуть стати причиною боргів із зарплат перед шахтарями. «Ті кошти, які нам платять інші споживачі, ми вимушені спрямовувати на закупівлю електроенергії для водоканалу. Ми не направляємо гроші на ремонт мереж, на ліквідацію аварій, а все пускаємо на погашення боргу перед «Енергоринком». Оскільки обленерго — монополісти і нашу діяльність жорстко контролює НКРЕ, у нас немає ніяких «засіків», звідки ми змогли б дістати додаткові ресурси», — каже голова НПЕУ Валерій Погорілий. Ступінь зношення мереж та устаткування передавальних станцій досягає в окремих регіонах 70—80%. Пориви і вихід iз ладу такого обладнання стаються все частіше. Приміром, на Луганщині таких відключень було 9 тисяч.

За чий рахунок свято?

Тодi як на водоканалах працівники отримують повноцінні зарплати із преміями і заохоченнями, в обленерго, аби забезпечити безперебійне постачання «водникам», вимушені скорочувати людей. Приміром, у «Луганському енергооб’єднанні» скоротили 282 працівники. «Ми вже не думаємо ані про оздоровлення, ані про стимулювання праці, ані про навчання. Навіть ставили питання про закриття дитячого оздоровчого табору», — говорить голова організації НПЕУ на «ЛЕО» Наталія Лапигіна. Тих, хто лишається працювати в обленерго, тримають фактично на «голих» ставках. «Ми ще кілька місяців тому заморозили зростання заробітної плати. А сьогодні це все одно, що скорочувати її», — додає голова організації НПЕУ «Запоріжжяобленерго» Олександр Кірей.

Останньою спробою врегулювати ситуацію стало звернення НПЕУ до Президента Віктора Януковича. У ньому енергетики виклали своє бачення шляхів виходу з кризи. Перше завдання — встановити економічно обґрунтовані тарифи на воду. Державі залишиться лише компенсувати заборгованість, накопичену через різницю в тарифах шляхом перерахування відповідних субвенцій на місця. Для цього вже найближчим часом необхідно внести відповідні зміни до бюджету. На ці розрахунки водоканалів з обленерго потрібно трохи більше ніж 2 млрд. грн., підрахували в Мінекономрозвитку.

Ще одним кроком має стати запровадження для водоканалів системи «розподільчих» рахунків. Туди будуть надходити гроші від громадян за воду. Далі частину з них, хочуть цього керівники водоканалів чи ні, автоматично перераховуватимуть енергетикам. До запровадження цих заходів «Енергоринок» хочуть зобов’язати не стягувати з обленерго пеню і штрафи на суму боргу, спричиненого заборгованістю водоканалів.

У профспілках упевнені: якщо відповідних кроків не здійснювати, на енергетичну галузь чекають не кращі часи. По–перше, зі зниженням зарплат люди можуть почати виходити на вулиці. У «Донбасобленерго» вже вирішили вдатися до пікетування підприємств–боржників, згодом до них можуть долучитися інші енергокомпанії. Голова НПЕУ Валерій Погорілий не виключає, що згодом 75 тисяч членів профспілки можуть вдатися до страйків. По–друге, через відсутність коштів на ремонти аварії і виходи з ладу устаткування, а відтак масові відключення світла в населених пунктах і на підприємствах ставатимуть усе частішими. Зрештою, незважаючи на заборони судів і прокуратури, через фізичну несправність без струму можуть залишитися й самі водоканали. Відтак прогнози щодо екологічної катастрофи будуть здійснюватися на очах пересічних громадян.

Євген ЛУКІЯНЧУК