Днями із Вільнянської виправної колонії має вийти на волю несправедливо засуджений Максим Дмитренко. За злочин, якого він не скоював, хлопець уже відсидів вісім років. Він є останнім, кого ще не випустили з–за ґрат після зізнання у конкретних кривавих злочинах пологівського сексуального маніяка Сергія Ткача. Нагадаємо, що загалом «правопохоронці» у Пологах силою вибили зізнання у зґвалтуваннях та вбивствах дівчат і запроторили за ґрати десятьох осіб. Тодішні вироки ставила під сумнів, окрім «України молодої», низка й інших незалежних від влади ЗМІ.

Громадськість у різних куточках країни все частіше згуртовується, щоб висловити протест проти кримінального свавілля родичів посадовців. Після тривалих акцій протесту в Миколаєві (де люди обурювалися перебігом слідства у справі «мажорів», які зґвалтували та підпалили Оксану Макар) подібна акція позавчора відбулася і в Запоріжжі. Мітинг молоді «За справедливе правосуддя!» навпроти будівлі облдержадміністрації місцеві студенти проводили не лише внаслідок шокуючого злочину в Миколаєві, а й через безмір місцевих «недоторканних».

Масштаби крадіжок будинкових лічильників гарячої води, встановлених у підвальних приміщеннях багатоповерхівок, наприкінці зими — початку весни нинішнього року в обласному центрі Прикарпаття були схожі на епідемію. Рахунок ішов на десятки приладів, які безслідно зникали ледь не щодня. При цьому «почерк» виконаних із викрадення робіт видавав фахівця, добре обізнаного з цією справою.

В обласній міліції Київщини категорично відмовляються повідомити прізвище заступника голови правління столичного банку (як і саму фінансову установу, яку він представляє), якому вдалося уникнути смерті позавчора на початку десятої вечора. Відомо лише, що київському банкіру 38 років і відтепер він може вважати, що «народився у сорочці».