Вистава, представлена минулої суботи в Харківському органному залі, не вписується в жодну відому нині форму мистецтва. Склалося враження, що авторам проекту вдалося підгледіти образи, які викликає в уяві звучання класичної музики, й розфарбувати їх різнокольоровим світлом. У результаті величний орган повністю потонув в анімаційних картинках, які в обрамленні новітніх 3D–технологій перенесли глядачів у віртуальний, але напрочуд структурований світ неймовірних ілюзій.

«П’єса «Жирна свиня» — рідкісна на сьогодні можливість сказати правду про сучасну людину, чоловіка і жінку. Про їхню магію тяжіння і відштовхування, про надію, що все у житті владнається, все буде добре, треба лише захотіти... Тільки лише захотіти?» — так інтригуюче анонсував свою нову виставу режисер Михайло Рєзнікович. За дужками його преамбули до спектаклю залишилися подробиці появи п’єси Ніла ЛаБюта в творчому портфелі Російської драми. Річ у тім, що шлях цього твору сучасного американського драматурга французького походження до Києва проліг через Москву.

Ідея такого видання давно витала в довкололітературному просторі. І ось задум дружини Миколи Вінграновського (1936—2004) — Олександри Іванівни — щодо створення книги спогадів утілило видавництво «Ярославів Вал» (яке започатковує серію Personagrata), редакторську ж місію на себе взяв поет Павло Вольвач, якого Вінграновський свого часу називав «поетом без хімії».

Обростаючи новими технологіями, Голлівуд зовсім не збирається відмовлятися від сюжетів iз минулого. Цього разу козирним тузом, який зі свого рукава витягнув режисер Тарсем Сінгх, став міфологічний герой Тесей. З усього, команда фільму «Війна богів. Безсмертні» менше за все прагнула дотримуватися послідовності міфологічної біографії цього бравого юнака, який, як відомо ще зі шкільної програми, переміг Прокруста, Мінотавра, разом з Гераклом ходив у похід за поясом амазонок, а за предків мав напівлюдей–напівзміїв... Автори картини справедливо визнали, що імені, стрункої статури, окремих епізодів iз життя одного з найвідоміших персонажів міфів Давньої Греції та дружини Федри цілком достатньо для ідентифікації героя «Війни богів» з його міфологічним попередником.

Якщо ви відвідуєте книжкові ярмарки не через можливість купити книжки за видавничими цінами, а тим паче якщо вам коли–небудь випадала нагода побувати на львівському «Форумі видавців», значить, київський «Медвін» вам буде не до душі.