Леонід Кравчук із першим номером «УМ».
Перший номер «України молодої» вийшов 4 липня 1991–го. Був четвер, було радісно і невпевнено. Тираж був 9 тисяч, обсяг — 16 шпальт, ціна — 20 радянських копійок.
Засновником газети виступав ЦК Компартії України. За ідеєю, молодіжна газета Компартії мала протиставитися аж надто вільним комсомольським виданням — «Молодь України» і «Комсомольськоє знамя». Але невдовзі «УМ» перевершила згадані газети як за впливовістю, так і за демократичністю.
Редактор Михайло Дорошенко у свої 34 роки був наймолодшим з–поміж головних редакторів центральних видань. Разом із ним із газети «Радянська Україна» прийшли досвідчені Любов Янюк, Лариса Остролуцька, Олександр Саліков. А журналістське ядро склали випускники журфаку Київського університету. Олена Ліснича (Зварич), Ірина Чемерис, Мар’яна Олійник, Світлана Расторгуєва, Сергій Петрик, Ірина Яновська, Наталія Тимошенко, Тамара Шенрок — по суті, перший випуск незалежної ери. Цю молодь навряд чи вдалося б утримати в шорах комуністичної ідеології, навіть якби стояло таке завдання. А завдання було інше — зробити «УМ» на кшталт московського тижневика «Собєсєднік».
Звісно, перші спроби виглядали кумедно. Зрідка, каємося, новини вигадували — щоб було цікавіше й веселіше.
Наші технарі, як і журналісти, були, по суті, початківцями. Фотонабірний цех видавництва «Радянська Україна» складався переважно з випускників ПТУ, які зі скрипом, але якось опановували верстку на ленінградській комп’ютерній системі АСПТІ. Сучасні дизайнери про вигляд наших шпальт зразка 1991 року сказали б — «печерний вік», але на той час це було нове слово у газетному виробництві. «УМ» була піонером, новатором і піддослідною мишею водночас.
Та майстерність приходить із часом. Якість стає винагородою за тривалу самовіддану працю. Час був «стрьомний» і непевний, Союз розвалювався, і не тільки Союз. А «Україна молода» — вистояла. Як була, так і залишилася першою загальноукраїнською газетою «суверенної» генерації.
Під егідою ЦК вийшло вісім номерів «України молодої». Потім була спроба перевороту в Москві і проголошення незалежності в Києві. Із кінця серпня почалося й самостійне плавання «УМ».
«Незалежність у день Дракона»
«Налий–но, Розо, я з морозу»
«Як Льоня Кравчук на Різдво колядував»
«Час переворотів. Спочатку — у свідомості»
«П’яниці нам не друзі. Але й не вороги»
«Ні в стилістику, ні в Червону армію»
«Ми вам не «зе» (спікер Білого дому Марлін Фітцуотер уперше пропустив артикль «the», коли згадав у промові про Україну)
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
